Ухвала
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 161/12795/19
провадження № 51-2954ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції - ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги прокурора убачається, що вона не погоджується з вказаним судовим рішенням.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановленого у кримінальному провадженні судового рішення, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування чи зміни судового рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч вищевказаному прокурор у своїй касаційній скарзі, вказуючи на істотні порушення процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з огляду на положення статей 412, 419 КПК у їх взаємозв'язку не наводить.
До того ж, позиція прокурора є незрозумілою та непослідовною, оскільки мотивувальна частина касаційної скарги не узгоджується з прохальною її частиною. Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та вказує на необхідність її скасування, тоді як вимоги у прохальній частині скарги формулює про зміну вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в частині призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, чим допустила істотні суперечності.
Також незрозумілою є вказівка прокурора в прохальній частині касаційної скарги з приводу застосування до засудженого ОСОБА_5 ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону №1449-VI від 04 червня 2009 року, що діяв до 01 липня 2020 року, оскільки в мотивувальній частині касаційної скарги прокурор обґрунтовує необхідність застосування до засудженого даної статті в редакції Закону № 2617-VIIIвід 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року та поліпшує його становище, оскільки з неї виключений більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, прокурор, вказуючи у вступній частині касаційної скарги на оскарження нею ухвали Рівненського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року (копію якої додає), у мотивувальній її частині зазначає, що ухвала судом постановлена 20 серпня 2020 року, чим також допускає суперечності.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою, положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу прокурора без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції - ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху та надати десятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3