20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 263/16447/19
провадження № 61-30ск21
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня
2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями, діями
та бездіяльністю в кримінальному провадженні від 05 лютого 2015 року
№ 42015050000000053 прокуратурою Донецької області,
30 грудня 2020 року ОСОБА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Новгород-Сіверська установа виконання покарань № 31», надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справ направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 12 січня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частинами першою та четвертою статті 9 ЦПК України передбачено що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,
в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Вказана касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України,
що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, викладену державною мовою або її переклад, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на яку (якій) подається касаційна скарга.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня
2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 лютого
2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Бурлаков