Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 569/5821/20
провадження № 61-18094ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Каукасус Авто Імпорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держпродспоживслужби у Рівненській області, про захист прав споживачів та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каукасус Авто Імпорт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держпродспоживслужби у Рівненській області, про стягнення коштів за договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «Каукасус Авто Імпорт» про захист прав споживачів.
У травні 2020 року ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір від 20 січня 2020 року № 200120-003 в силу приписів пункту 1 частини сьомої статті 15, абзацу 3 частини дванадцятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Стягнуто з ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 3 446,93 доларів США шляхом перерахування коштів на валютну картку позивача № НОМЕР_1 , відкриту в ОщадБанку.
Стягнуто з ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
В задоволенні зустрічного позову ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» задоволено частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 вересня 2020 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року заяву ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 569/5821/20 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 13 108,48 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 1 261,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Каукасус Авто Імпорт» судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 2 636,52 грн.
У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року та витребувано справу № 569/5821/20 з Рівненського міського суду Рівненської області.
У січні 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В.
Заява про відвід обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має сумніви щодо неупередженості колегії суддів з огляду на відсутність процесуального рішення за результатами розгляду заяви про зупинення виконання оскаржуваної постанови Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року, вважає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В. від 04 березня 2020 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 569/815/19, провадження № 61-2987ск20, обмежено право заявника на доступ до правосуддя, що унеможливлює об'єктивний розгляд касаційної скарги зазначеною колегією суддів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
У зв'язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року розглянуто клопотання ОСОБА_1 та зупинено виконання постанови Рівненького апеляційного суду від 11 грудня 2020 року, а інші доводи заявника зводяться до його незгоди з судовим рішенням колегії суддів у справі № 569/5821/20, що не свідчить про упередженість чи необ'єктивність суддів, заява ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням необґрунтованості заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В.визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Білоконь О. В. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян