Ухвала
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 2-8499/10
провадження № 61-17609ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк «Сбербанк Росії» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року,
У липні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк «Сбербанк Росії» (далі - ПАТ «ДБ «Сбербанк Росії», банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 03 квітня 2008 року № 04-В/08/19/ФО/П у розмірі 2 729 284,80 доларів США та за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П у розмірі 15 008 533,52 грн.
Шевченківський районний суд м. Києвазаочним рішенням від 20 жовтня 2010 року позов задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ «Сбербанк Росії» заборгованість у розмірі 2 729 284,80 доларів США та 15 008 533,52 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Справа переглядалася судами неодноразово.
Київський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2020 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року скасував в частині позовних вимог банку до ОСОБА_2 про стягнення відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 264 600 доларів США; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 64 684,80 доларів США за договором про відкриття кредитної лінії від 03 квітня 2008 року № 04-В/08/19/ФО/П та стягнення відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 1 927 660,20 грн; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 470 873,32 грн за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П, та в частині позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення загальної заборгованості у розмірі 2 400 000 доларів США; відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 264 600 доларів США; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 64 684,80 доларів США за договором про відкриття кредитної лінії від 03 квітня 2008 року № 04-В/08/19/ФО/П, та стягнення загальної заборгованості у розмірі 12 610 000 грн; відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 1 927 660,20 грн; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 470 873,32 грн за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П, та в цій частині ухвалив нове рішення, яким стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «ДБ «Сбербанк Росії» заборгованість за відсотками за договором про відкриття кредитної лінії від 03 квітня 2008 року № 04-В/08/19/ФО/П станом на 08 грудня 2008 року у розмірі 54 900 доларів США та заборгованість за пенею за цим же договором станом на 08 грудня 2008 року у розмірі 34 139,17 грн; заборгованість за відсотками за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П станом на 08 грудня 2008 року у розмірі 399 316,70 грн та заборгованість за пенею за цим же договором станом на 08 грудня 2008 року у розмірі 33 738,88 грн.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, в якій скаржник просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 відмовити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Каларашу А. А., судді, які входять до складу колегії: Штелик С. П., Петров Є. В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Каларашу А. А., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Ткачук О. С.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
До суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , в обґрунтування якої остання посилається на те, що весь суддівський корпус Касаційного цивільного суду не може приймати участь у розгляді її касаційної скарги через упереджене ставлення до скаржника. ОСОБА_1 зазначає, що у неї відсутня довіра до судової системи в цілому, та вважає, що не може сподіватися на захист своїх прав у Верховному суді, в зв'язку з чим заявляє відвід всьому суддівському корпусу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду, колегії суддів Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С. визнано необґрунтованою та передано до відповідного структурного підрозділу суду для виконання вимог статті 40 ЦПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду, колегії суддів Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 18 січня 2021 року передано для розгляду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Зайцеву А. Ю .
Вивчивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду, колегії суддів Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С., немає.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).
Заява ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не містить об'єктивних обставин, які вказують на те, що весь суддівський корпус Касаційного цивільного суду виявляє упередженість та зацікавленість суддів у результатах розгляду вказаної касаційної скарги. Посилання заявника на упередженість суддів Верховного Суду не обґрунтовані належним чином доказами, тому не спростовують презумпцію безсторонності суду та зводяться до припущень. Заява не містить будь-яких інших обставин, які можуть бути підставою для відводу колегії суддівКалараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С., визначеної для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку. Отже, передбачені законом підстави для відводу відсутні. Тому в задоволенні заяви про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду, колегії суддів Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С., слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід всьому корпусу суддів Касаційного цивільного суду,колегії суддів Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С., в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк «Сбербанк Росії» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев