Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 369/77/20
провадження № 61-10019св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство охорони здоров'я України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Медведського М. Д., від 12 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г., від 03 червня 2020 року, та
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (далі - НМУ ім. О. О. Богомольця), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 звільнено з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. У подальшому, наказами МОЗ України від 01 жовтня 2018 року № 48-о, від 08 січня 2019 року № 1-о та від 18 січня 2019 року № 18-о ОСОБА_2 звільнено з посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Накази МОЗ України від 08 січня 2019 року № 1-о та від 18 січня 2019 року № 18-о є чинними та не скасовані у встановленому законом порядку. Вказане свідчить про те, що посада ректора НМУ імені О. О. Богомольця є вакантною.
23 квітня 2018 року МОЗ України оголошено про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади. Як зазначено в оголошенні, прийом документів триватиме протягом двох місяців, а вибори ректора НМУ ім. О. О. Богомольця мають відбутися 19 вересня 2018 року. Тобто строк подання документів від кандидатів на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця тривав до 23 червня 2018 року.
23 квітня 2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/18790/18 заборонено МОЗ України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
13 червня 2018 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/18790/18 заборонено МОЗ України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та проводити конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
22 червня 2018 року ОСОБА_1 подав МОЗ України заяву з додатками про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Вказана заява з додатками за формою та змістом відповідала кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством до кандидатів на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року та від 13 червня 2018 року скасовано, у задоволенні заяв про забезпечення позову відмовлено.
06 листопада 2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/54290/18 заборонено МОЗ України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора та проводити конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
15 травня 2019 року постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року у справі № 757/54290/18, якою було заборонено МОЗ України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора.
17 травня 2019 року МОЗ України передало до НМУ ім. О. О. Богомольця перелік кандидатів на посаду ректора, призначило дату проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та 21 серпня 2019 року опубліковано відповідне оголошення.
17 травня 2019 року внесені зміни до наказів: від 20 квітня 2018 року № 302 «Про організацію та проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця» (наказ від 17 травня 2019 року № 426) та від 20 квітня 2018 року № 303 «Про створення виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця» (наказ від 17 травня 2019 року № 427). Зазначеними наказами затверджено персональний склад організаційного комітету з проведення виборів та персональний склад виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
20 травня 2019 року МОЗ України оголосило про продовження проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Визначено дату проведення виборів - 30 травня 2019 року.
Протоколом № 4 від 30 травня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця затверджено та задокументовано результати проведених виборів ректора. У відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726 - протокол складений у двох примірниках.
Відповідно до протоколу № 4 виборчої комісії з виборів керівника закладу вищої освіти НМУ ім. О. О. Богомольця від 30 травня 2019 року за кандидата ОСОБА_1 проголосувало 48,2 % від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, за ОСОБА_4 - 45,05 %.
На підставі пункту 50 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726, оскільки жоден з кандидатів не набрав більше 50 відсотків голосів виборців, організаційний комітет прийняв рішення про проведення другого туру виборів ректора університету.
Протоколом № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця затверджено та задокументовано результати другого туру проведених виборів ректора. При підрахунку голосів виборча комісія встановила, що переможцем виборів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця обрано ОСОБА_1 (1206 голосів, 88,94 %).
Протоколом № 9 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця вирішено передати перший примірник протоколу № 8 про результати проведених виборів до організаційного комітету у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726.
05 грудня 2019 року протоколом № 9 засідання організаційного комітету з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця прийнято рішення передати перший примірник протоколу № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця до засновника - МОЗ України.
Листом НМУ ім. О. О. Богомольця від 05 грудня 2019 року № 120/1-33074 направлено до МОЗ України протокол № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» з особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п'ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.
За таких обставин, у строк до 05 січня 2020 року МОЗ України зобов'язаний укласти з ОСОБА_1 контракт на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
У порушення приписів статті 42 Закону України «Про вищу освіту» МОЗ України не укладає контракт з ОСОБА_1 , що порушує його права.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність МОЗ України щодо неукладення з ним у строк, визначений частиною третьою статті 42 Закону України «Про вищу освіту», строком на п'ять років контракту на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця; зобов'язати МОЗ України укласти з ним контракт строком на п'ять років на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність МОЗ України щодо неукладення у строк, визначений частиною третьою статті 42 Закону України «Про вищу освіту» з ОСОБА_1 строком на п'ять років контракту на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Зобов'язано МОЗ України укласти з ОСОБА_1 контракт строком на п'ять років на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що МОЗ України у порушення приписів статті 42 Закону України «Про вищу освіту» не уклало контракт з ОСОБА_1 у визначений законом та статутом НМУ ім. О. О. Богомольця строк, тобто вчинило протиправну бездіяльність. МОЗ України не має правових підстав відмовляти в укладанні контракту переможцю конкурсу на посаду ректора, оскільки такі повноваження законом чи статутом не передбачені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції оскаржено особою, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 рокурішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_1 переміг у конкурсі на заміщення вакантної посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, у відповідності до чинних норм законодавства МОЗ України зобов'язано укласти з ним контракт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що місцевим та апеляційним судом повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, зокрема не надано оцінки тим обставинам, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі № 757/45267/19 заборонено НМУ ім. О. О. Богомольця та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі оголошення МОЗ України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця від 23 квітня 2018 року. Заборонено МОЗ України та його посадовим особам вчиняти будь-які дії з призначення дати виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі оголошення МОЗ України про конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця від 23 квітня 2018 року.
На дату проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця - 03 вересня 2019 року вказана ухвала суду була чинною і була скасована апеляційним судом лише 05 грудня 2019 року.
Також не надано оцінки й тому, що:
- Ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року та 13 серпня 2018 року у справі № 757/18790/18-ц МОЗ України заборонено оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця і проводити конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
- Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у справі № 757/20293/19 заборонено МОЗ України та НМУ ім. О. О. Богомольця оголошувати конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено МОЗ України та НМУ ім. О. О. Богомольця проводити прийом документів від претендентів на посаду керівника (ректора) НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено МОЗ України та НМУ ім. О. О. Богомольця вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу, підготовку та проведення виборів, в тому числі, але не обмежуючись, призначенням дати проведення виборів на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Заборонено підготовку виборів та вибори, у тому числі, але не обмежуючись, призначати дату проведення виборів на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено МОЗ України вносити кандидатуру претендентів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено НМУ ім. О. О. Богомольця організовувати голосування працівників НМУ ім. О. О. Богомольця за кандидатури претендентів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено НМУ ім. О. О. Богомольця повідомляти МОЗ України та претендентів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця про час та місце проведення голосування колективу НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено НМУ ім. О. О. Богомольця надавати до МОЗ України протокол виборчої комісії про результати голосування працівників НМУ ім. О. О. Богомольця за кандидатури претендентів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заборонено МОЗ України укладати контракт з особою на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
- Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у справі № 757/54290/18-ц визнано незаконним та скасовано наказ МОЗ України від 01 жовтня 2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця з 02 жовтня 2018 року.
Не враховано, що з квітня 2019 року у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 757/20293/19 за позовом ОСОБА_2 до МОЗ України, НМУ ім. О. О. Богомольця про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. У цій справі заявник зокрема оскаржує наказ № 18-о від 18 січня 2019 року, яким її звільнено з посади ректора НМУ ім. О.О. Богомольця.
Станом на день подання касаційної скарги відсутній висновок суду касаційної інстанції про неправомірність призначення особи на конкурсну посаду всупереч дії судової заборони.
За наявності вказаних судових проваджень місцевий суд не вирішив питання про залучення заявника до участі у справі № 369/77/20, не врахував, що ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Заявник також зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не відклав розгляду справи, хоча вона подала відповідне клопотання. Неявка заявника була першою та обумовлена поважними причинами.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
МОЗ України та НМУ ім. О. О. Богомольця у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
10 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року відмовлено.
05 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
09 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).
20 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 23 квітня 2018 року МОЗ України оголошено про проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Відповідно до оприлюдненої інформації прийом документів триватиме протягом двох місяців, а вибори ректора НМУ ім. О. О. Богомольця мають відбутися 19 вересня 2018 року.
22 червня 2018 року ОСОБА_1 подав МОЗ України заяву з додатками про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Вказана заява з додатками за формою та змістом відповідала кваліфікаційним вимогам, встановленим МОЗ України до кандидатів на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
17 травня 2019 року МОЗ України передало до НМУ ім. О. О. Богомольця перелік кандидатів на посаду ректора, призначило дату проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та 21 травня 2019 року опублікувало відповідне оголошення.
17 травня 2019 року внесені зміни до наказів: від 20 квітня 2018 року № 302 «Про організацію та проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця» (наказ від 17 травня 2019 року № 426) та від 20 квітня 2018 року № 303 «Про створення виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця» (наказ від 17 травня 2019 року № 427).
Зазначеними наказами затверджено персональний склад організаційного комітету з проведення виборів та персональний склад виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
20 травня 2019 року МОЗ України оголосило про продовження проведення конкурсу на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Визначено дату проведення виборів - 30 травня 2019 року.
30 травня 2019 року протоколом № 4 виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця затверджено та задокументовано результати проведених виборів ректора.
Відповідно до протоколу № 4 виборчої комісії з виборів керівника закладу вищої освіти НМУ ім. О. О. Богомольця від 30 травня 2019 року, за кандидата ОСОБА_1 проголосувало 48,2 % від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, за ОСОБА_4 - 45,05 %.
На підставі пункту 50 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726, оскільки жоден з кандидатів не набрав більше 50 відсотків голосів виборців, організаційний комітет прийняв рішення про проведення другого туру виборів ректора університету.
Протоколом № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця затверджено та задокументовано результати другого туру проведених виборів ректора. Переможцем виборів на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця обрано ОСОБА_1 (1206 голосів, 88,94 %).
Протоколом № 9 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця вирішено передати перший примірник протоколу № 8 про результати проведених виборів до організаційного комітету у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726.
05 грудня 2019 року протоколом № 9 засідання організаційного комітету з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця прийнято рішення передати перший примірник протоколу № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця до засновника - МОЗ України.
Листом НМУ ім. О. О. Богомольця від 05 грудня 2019 року № 120/1-33074 направлено до МОЗ України протокол № 8 від 03 вересня 2019 року виборчої комісії з проведення виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд вказав про те, що МОЗ України у порушення приписів статті 42 Закону України «Про вищу освіту» не уклало контракт з ОСОБА_1 у визначений законом та статутом НМУ ім. О. О. Богомольця строк, тобто вчинило протиправну бездіяльність. МОЗ України не має правових підстав відмовляти в укладанні контракту переможцю конкурсу на посаду ректора, оскільки такі повноваження законом чи статутом не передбачені.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
У випадку порушення вказаних прав особа має право звернутися до суду за їх захистом.
При цьому, Кодекс законів про працю України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права, та визначає, зокрема, основні трудові права громадянина, до яких і належить право на звернення до суду про вирішення спору.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до суб'єкта владних повноважень (МОЗ України) про визнання протиправною його бездіяльності щодо неукладення у строк, визначений частиною третьою статті 42 Закону України «Про вищу освіту» контракту на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця та зобов'язання МОЗ України укласти з ним контракт строком на п'ять років на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
МОЗ України, бездіяльність якого оскаржується у справі, є суб'єктом владних повноважень.
Зобов'язання МОЗ України укласти з ОСОБА_1 контракт на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця передбачає необхідність реалізації цим Міністерством на основі законодавства публічно-владної функції з управління цим навчальним закладом.
У вказаному спорі не можна вважати, що між сторонами виникли трудові правовідносини, оскільки відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Важливими ознаками трудових правовідносин є підстави їх виникнення, змінення чи припинення. Цьому сприяють певні юридичні факти. До основних підстав виникнення трудових правовідносин належать: укладення трудового договору, адміністративно-правовий акт, факт обрання на відповідну посаду, факт погодження з відповідними особами, допуск працівника до роботи.
Тобто, трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), і зміст якого полягає у сукупності суб'єктивних прав і обов'язків з виконання працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, та зі створення належних умов для її виконання й оплати праці роботодавцем, а також відносини з приводу навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
З обставин справи вбачається, що спір між сторонами виник саме через неукладення МОЗ України у строк, визначений частиною третьою статті 42 Закону України «Про вищу освіту», з позивачем контракту на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Отже, трудовий договір (контракт) між сторонами укладено не було, адміністративно-правового акту щодо призначення позивача на посаду ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, як переможця конкурсу, як підстави виникнення трудових правовідносин, МОЗ України не виносилося.
Таким чином, справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, так як у даному випадку існує спір між фізичною особою, яка претендує на зайняття посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, та органом державної влади - МОЗ України, до компетенції якого належить прийняття рішення про таке призначення.
Виходячи з положень вищезазначених норм права, суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу у порядку цивільного судочинства, діяли не як суд, встановлений законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20) висловила правову позицію про те, що спори з приводу зайняття посади керівника державного підприємства, до видання адміністративно-правового акту щодо призначення на посаду, у разі, якщо призначення на таку посаду за законодавством здійснюється міністерством, іншим органом виконавчої влади, не є такими, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно із положеннями частин першої, другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосували норми процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 255, 400, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справ такої категорії віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
І. М. Фаловська