Ухвала
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 712/3196/20
провадження № 61-19542ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Банк «Аваль» про захист прав споживачів, визнання іпотеки такою, що припинена та зобов'язання вчинити певні дії,
29 грудня 2020 року (згідно з штемпелем на поштовому конверті) позивачі подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у вказаній справі, яка за своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки в ній не зазначені конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Оскільки касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України, її належить залишити без руху з наданням особі, яка подала скаргу, строку для виправлення зазначених недоліків (подання касаційної скарги, яка має відповідати вимогам наведеної норми процесуального права).
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук