Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 523/16385/17
провадження № 61-929ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
18 січня 2021 року до Верховного Суду подано вищезазначену касаційну скаргу (по тексту зазначено «апеляційна скарга»).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені)
статтею 389 цього Кодексу.
У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у визначених випадках.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній
у пункті 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У випадку подання касаційної скарги з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 ЦПК України, оскільки вказана постанова Пленуму Верховного Суду України, на яку посилається заявник, не є постановою Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, а тому таке посилання не може виступати підставою касаційного оскарження судових рішень.
Оскільки у поданій касаційній скарзі не визначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга,
та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано її копії для інших учасників справи, а у порушення вимог пункту 3 частини четвертої
статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ,
що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті
при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ураховуючи характер спору, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі мінімальної ставки за одну вимогу майнового характеру (640, грн х 200%)
1 280 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявнику необхідно направити на адресу Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги та додати до касаційної скарги її копії для всіх учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 08 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников