Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 226/398/17
провадження № 61-16419ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У березні 2017 року ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 06 вересня
2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 5 000,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року змінено рішення Димитровського міського суду Донецької області від 06 вересня 2017 року.
Стягнуто з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі за період із 21 січня 2015 року по 06 вересня 2017 року у сумі 226 875,24 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року касаційну скаргу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» задоволено частково, рішення Апеляційного Суду Донецької області від 14 листопада 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частко, рішення Димитровського міського суду Донецької області від 06 вересня 2017 року змінено.
Стягнуто з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі за період із 21 січня 2015 року по 30 листопада 2016 року у сумі 22 000,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, поновлено представнику ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 24 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору.
Копію зазначеної ухвали Верховного Суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали 15 та 19 грудня 2020 року відповідно, що підтверджується даними зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень.
Станом на 22 січня 2021 року недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2020 року, заявник не усунув.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, які подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик