Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 761/37387/19
провадження № 61-240ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої частини заробітку та вихідної допомоги, компенсації за відрядження, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф») про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої частини заробітку та вихідної допомоги, компенсації за відрядження, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 30 грудня 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, зазначаючи, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову Київського апеляційного суду він отримав 30 листопада 2020 року, що підтверджується наданими доказами.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, його можливо поновити.
Однак,касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкий майновий стан, оскільки на даний час він не може влаштуватися на роботу, вимушено не працює, просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та, уточнивши позовні вимоги, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 05 серпня 2019 року № 225-к про звільнення з посади провідного юрисконсульта КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»;
- визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення та поновити його на посаді провідного юрисконсульта;
- стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 99 589, 22 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату у розмірі 7 832,86 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 20 141,64 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за час вимушеного прогулу у розмірі 99 589,22 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу у розмірі 67 139,06 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за відрядження у розмірі 5 775,16 грн.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду складала 1 991,78 грн (99 589, 22 грн + 99 589, 22 грн)* 1% = 1 991,78 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 3 983,56 грн (1 991,78 грн * 200% = 3 983,56 грн).
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 983,56 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасувати, позов задовольнити в частині, яку позивач підтримує або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги заявником не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів для відповідача - КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, прохальна частина якої повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які він оскаржує, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець