Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 650/230/20
провадження № 61-14169св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - Юхименко Олександр Васильович ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Юхименко Олександр Васильович, на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області, у складі судді Хомик І. І., від 19 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Базіль Л. В., Приходько Л. А.,
від 03 вересня 2020 року,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої увійшли земельні ділянки, площею
4, 83 га, кадастровий номер 6520980500:09:001:0004, та площею 1, 02 га, кадастровий номер 6520980500:08:009:0011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Благодатівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.
Позивач стверджував, що оскільки він не перебував у родинних відносинах з ОСОБА_4 , про смерть останнього та наявність заповіту на своє ім'я довідався лише у вересні 2019 року.
Спадкова справа після смерті заповідача не відкрита і нотаріус не вчиняв дій щодо виклику його як спадкоємця за заповітом.
Вважав, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та просив суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області
від 19 червня 2020 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 , тривалістю шість місяців.
Суд першої інстанції виходив із того, що необізнаність позивача про наявність заповіту, відсутність спадкової справи та відповідного повідомлення нотаріусом спадкоємця за заповітом, фактично унеможливило ним подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Юхименко О. В., залишено без задоволення, а рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80, 89 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Юхименко О. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 вересня 2020 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_2 - адвокат Юхименко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 650/230/20 із районного суду.
У грудні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, з урахуванням уточнень, мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій, які ухвалюючи оскаржувані судові рішення не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а, у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року
у справі № 237/2958/16-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 334/3388/16-ц,
від 16 вересня 2020 року у справі № 314/1986/18, від 30 вересня 2020 року
у справі № 755/10474/17, у постанові Верховного Суду України
від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, який пропустив строк для прийняття спадщини, до неї, як спадкоємця за законом, що прийняла спадщину, за письмовою згодою на подачу заяви про прийняття спадщини не звертався. Позовна заява не містить доводів про порушення нею прав позивача.
Наполягає на тому, що у ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, перешкод для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини не було та він не реалізував своє право на прийняття спадщини без будь-яких поважних (об'єктивно непереборних, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами) для того причин.
Вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на судові рішення Верховного Суду України у справах № 6-85цс12 та № 6-1486цс15.
Доводи особи, що подала відзив на касаційну скаргу
В поданому в грудні 2020 року відзиві на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
За заповітом від 02 червня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян І. Ю. та зареєстрованим в реєстрі за №612, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1, 02 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Благодатівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, право власності на яку підтверджене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС № 075415 від 16 квітня 2003 року та земельну ділянку, площею
4, 83 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Благодатівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, право власності на яку підтверджене державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС № 075416 від 16 квітня 2003 року.
Згідно тексту заповіту його було посвідчено у двох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Гідулян І. Ю., а інший виданий заповідачу ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
02 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Гідулян І. Ю. видано
ОСОБА_1 дублікат заповіту ОСОБА_4 від 02 червня 2017 року.
Судами встановлено, що спадкова справа після смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась, свідоцтва про право на спадщину після його смерті не видавались.
Позиція Верховного Суду
Згідно положень пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував
норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що не проживав зі спадкодавцем за заповітом, а про існування заповіту йому стало відомо вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Встановивши, що ОСОБА_1 до вересня 2019 року не був обізнаний про наявність на його ім'я заповіту ОСОБА_4 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.
Такий висновок узгоджується із висновками викладеними в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, та постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 07 серпня 2019 року у справі
№ 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження № 61-14842св19),
від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження
№ 61-17906св19), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 09 квітня 2020 року у справі № 648/703/17 (провадження № 61- 41669св18), від 15 квітня 2020 року у справі
№ 190/106/18 (провадження № 61-41455св18) від 26 березня 2020 року у справах № 517/82/19 (провадження № 61-1340св20) та № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 10 червня 2020 року у справі
№ 640/13714/17 (провадження № 61-44478св18) від 01 липня 2020 року у справі № 131/192/19 (провадження № 61-22639св19), від 24 липня 2020 року у справі № 729/559/18 (провадження № 61-1099св19) та від 07 вересня
2020 року у справі № 389/3108/18 (провадження № 61-17050св19).
Доводи заявника про те, що суди при ухваленні рішень не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а, у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 237/2958/16-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 334/3388/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 314/1986/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 755/10474/17, у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16 є необґрунтованими.
Предметом спору у справі № 237/2958/16-ц є визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та договору про розподіл спадкового майна, поділ спадкового майна.
У справах № 314/1986/18 (провадження № 61-20800св19) та № 755/10474/17 (провадження № 61-21619св19) підставою для відмови у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини було не залучення до участі у справі належного відповідача (співвідповідача), при цьому судами не надавалася оцінка доводам учасників справи по суті спору.
Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 рокуу справі № 334/3388/16-ц
(провадження № 61-44646св18) зробив висновок щодо належних відповідачів у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а підставою скасування постанови апеляційного суду у вказаній справі було порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а (К/9901/55094/18) та Верховний Суд України у постанові
від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16 серед іншого сформулювали висновок про те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Стверджуючи про відсутність порушення відповідачем прав ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, заявник посилаючись на те, що є спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину, заперечує проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що очевидно свідчить про існування спору між сторонами.
Крім того, саме за апеляційною скаргою ОСОБА_2 постановою Херсонського апеляційного суду від 21 січня 2020 року було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області
від 23 жовтня 2019 року в справі № 650/1699/19 за позовом ОСОБА_1 до Благодатівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення справи, а переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Європейський суд з прав людини, неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Юхименко Олександр Васильович, залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської від 19 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта