22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 420/2354/20
адміністративне провадження № К/9901/2469/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року
у справі № 420/2354/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп»
до Одеської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень,
21 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 420/2354/20, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000006/2 від 18 лютого 2020 року; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00019 від 18 лютого 2020 року.
У касаційній скарзі Одеська митниця Держмитслужби зазначає, що «…відповідно до пункту 1 частини 2 статті 389 КАС України судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, зроблені зокрема у справах №К/9901/14498/18, №К/9901/47618, №К/9901/4863/18, №К/9901/12417/18, №К/9901/14824/18, №К/9901/50782/18.
На підставі пункту 3 частини 2 статті 389 КАС України прошу відкрити касаційне провадження у справі № 420/2354/20 у зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи» (аркуш 3 касаційної скарги).
Разом з тим відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що Одеською митницею Держмитслужби у касаційній скарзі не зазначені підстави касаційного оскарження відповідно до пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 389 КАС України як на підставу касаційного оскарження є недоречним, оскільки частина друга статті 389 КАС України не містить пункту 3, а стаття 389 КАС України регулює розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 420/2354/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова