22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 812/10503/13-а
адміністративне провадження № К/9901/1040/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 812/10503/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», платник податків) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій щодо нарахування пені, зобов'язання вчинити певні дії.
З урахуванням заяви від 16 січня 2014 року про зміну предмету позову позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ № 204 від 07.11.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»;
-визнати протиправними дії відповідача по реалізації наказу № 204 від 07.11.2013 щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»;
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 № 0000771401, № 0000781401, № 0000791401, № 0000801401, № 0000811401, № 0000821401, № 0000831401;
-визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пені в розмірі 10 000 грн. з податків та зборів (обов'язкових платежів), сплата яких була розстрочена постановами Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі № 2а-3487/11/1270; від 20 листопада 2012 року по справі № 2а/1270/9086/2012; від 23 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/1308/2012; від 28 лютого 2011 року по справі № 2а-1642/11/1270; від 21 березня 2012 року по справі № 2а/1270/1916/2012; від 29 листопада 2010 року по справі № 2а-8570/10/1270, та визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені в розмірі 10 000,00 грн. за несвоєчасну сплату неіснуючої заборгованості за Декларацією з ПДВ за грудень 2011 року (№ 1292 від 20.01.2012), Декларацією з податку на прибуток за І півріччя 2013 року (№ 9060441297 від 26.09.2013) та Декларацією з податку на прибуток за 2012 року (№ 9087453381 від 11.02.2013 за 2012 рік та заборгованості ДП «Свердловантрацит», що виникла до моменту укладання Концесійного договору.
-зобов'язати СДПІ відновити на особовому рахунку позивача грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., які направлені на погашення пені, нарахованої на податкові зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких була розстрочена постановами Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі № 2а-3487/11/1270; від 20 листопада 2012 року по справі № 2а/1270/9086/2012; від 23 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/1308/2012; від 28 лютого 2011 року по справі № 2а-1642/11/1270; від 21 березня 2012 року по справі № 2а/1270/1916/2012; від 29 листопада 2010 року по справі № 2а-8570/10/1270 та несвоєчасну сплату неіснуючої заборгованості за Декларацією з ПДВ за грудень 2011 року (№ 1292 від 20.01.2012), Декларацією з податку на прибуток за І півріччя 2013 року (№ 9060441297 від 26.09.2013) та Декларацією з податку на прибуток за 2012 рік (№ 9087453381 від 11.02.2013 за 2012 рік) та заборгованості ДП «Свердловантрацит», що виникла до моменту укладання Концесійного договору.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені СДПІ 03 грудня 2013 року:
- № 0000771401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1267 742,14 грн.;
- № 0000791401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 740 288,60 грн.;
- № 0000811401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2,69 грн.;
- № 0000801401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11255 372,25 грн.;
- № 0000821401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету у розмірі 4516 524,38 грн.;
- № 0000831401 про нарахування ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» штрафних санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялися до 01.01.2011, але не визначені ПК України, у розмірі 247 111,23 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 812/10503/13-а скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2013 року № 0000771401 на суму 1 267 742,14 грн, № 0000801401 на суму 11 255 372,25 грн, № 0000821401 на суму 4 516 524,38 грн та № 0000831401 в частині на суму 15125,19 грн, а в цій частині постановити нове рішення про відмову в задоволенні вказаних податкових повідомлень-рішень, виключено абзац одинадцятий резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року щодо стягнення судового збору. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 812/10503/13-а в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2013 року № 0000791401, № 0000811401 залишено без змін.
Скаржник вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, але ухвалою від 15 вересня 2020 року Верховний Суд повернув, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, а саме: в частині зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).
11 січня 2021 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 812/10503/13 (яка була подана через відділення поштового зв'язку 05 січня 2021 року), у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Проте, скаржником, як і у попередньо поданій касаційній скарзі так і не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга щодо кожного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов'язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 812/10503/13.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 812/10503/13 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко