21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 808/2592/16
адміністративне провадження № К/9901/36394/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2016 (суддя Прудивус О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №808/2592/16 за позовом Селянського (фермерського) господарства «ДАР» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Селянське (фермерське) господарство «ДАР» (далі - позивач, СФГ «ДАР») звернулось до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про:
- визнання протиправними дії відповідача, які полягають у порушенні порядку реєстрації позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) у встановлені законом строки;
- зобов'язання контролюючого органу повторно розглянути заяву від 05.08.2016 форми № 1-РС про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та внести в реєстр платників податку на додану вартість відомості про позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.08.2016, згідно з відомостями, вказаними у заяві від 05.08.2016 форми № 1-РС.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2016 позивач у встановленому законом порядку подав контролюючому органу належно оформлену заяву форми № 1-РС про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ). Проте відповідач листом від 10.08.2016 № 4522/10/08-29-08-17 «Про надання документів» залишив без розгляду вказану заяву позивача форми № 1-РС від 05.08.2016, оскільки у контролюючого органу відсутня будь-яка інформація щодо наявності у позивача власних або орендованих основних фондів та трудових ресурсів. Також, у листі від 10.08.2016 № 4522/10/08-29-08-17 «Про надання документів» відповідач запропонував позивачу подати нову, оформлену належним чином заяву форми № 1-РС.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки він є платником сільськогосподарського податку IV групи, до якої відносяться виключно підприємства, що мають власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Також, у позивача наявні достатні власні основні фонди у вигляді земельних ділянок, призначених для ведення фермерського господарства. Протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно позивач реалізовував сільськогосподарську продукцію, вироблену на власних основних фондах, питома вага вартості яких становить 100 % вартості всіх товарів/послуг. Із урахуванням викладених обставин, позивач вважає, що відповідач порушив порядок його реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, а тому позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, позов СФГ «ДАР» задоволено.
4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що приписами чинного податкового законодавства не передбачено прийняття контролюючим органом такого рішення як «залишення заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість без розгляду».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що гідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ «ДАР» зареєстровано як юридичну особу 16.09.2002. Вид діяльності за КВЕД: 01.50 змішане сільське господарство. Основною діяльністю позивача є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (гірчиці жовтої, сорт «Марія») на власних та орендованих основних фондах.
З метою переходу на спеціальний режим оподаткування 05.08.2016 позивач подав відповідачу заяву форми № 1-РС про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, у якій зазначив, що першим днем податкового періоду, з якого він бажає перейти до застосування спеціального режиму оподаткування, є 01.09.2016, вартість товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів склала 12 700,00 грн, питома вага з яких - 100%.
Відповідач листом від 10.08.2016 № 4522/10/08-29-08-17 «Про надання документів» залишив без розгляду заяву позивача форми № 1-РС від 05.08.2016, зазначивши при цьому, що у нього відсутня будь-яка інформація щодо наявності у позивача власних або орендованих основних фондів та трудових ресурсів. Крім того, відповідач запропонував позивачу подати нову, оформлену належним чином заяву форми № 1-РС.
Крім того, позивач на вимогу відповідача, додатково надав копії фінансово-господарських документів, які підтверджують постачання ним сільськогосподарської продукції, виробленої на власних основних фондах протягом попередніх 12 послідовних періодів сукупно (а.с. 39-52).
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень чинного податкового законодавства щодо порядку реєстрації платника податків суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, зокрема відносно відсутності інформації про наявність у позивача власних або орендованих основних фондів та трудових ресурсів, що є визначальним для переходу на спеціальний режим оподаткування. Вказане призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
10.1. Пункт 209.1 статті 209.
Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
10.2. Пункт 209.6 статті 209.
Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
11. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130:
11.1. Пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4.
Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 статті 209 розділу V Кодексу, може обрати спеціальний режим оподаткування.
Сільськогосподарське підприємство реєструється як суб'єкт спеціального режиму оподаткування у контролюючому органі за основним місцем обліку з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації платників ПДВ.
У реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених для реєстрації платників ПДВ на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та дата внесення запису про такі види діяльності.
Заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №1-РС (додаток 8) має бути подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.
У заяві за формою № 1-РС сільськогосподарським підприємством зазначається питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подається заява.
Заява має містити виключний перелік видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, відомості щодо яких включені до Єдиного державного реєстру та які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та визначені статтею 209 розділу V Кодексу.
11.2. Пункт 6.5.
За результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою № 1-РС контролюючий орган протягом 3 робочих днів від дати надходження заяви зобов'язаний внести до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.10 цього розділу.
11.3. Пункт 6.10.
Контролюючий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків: а) вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та не визначені статтею 209 розділу V Кодексу; б) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи); в) був виключений із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з перевищенням питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування не спливло 12 послідовних звітних податкових періодів; г) поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу); ґ) не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу; д) не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 5.1 розділу V цього Положення, або за яких підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування згідно з пунктами 209.11, 209.12 статті 209 розділу V Кодексу (пункти 6.11, 6.21 цього розділу); е) подав заяву з порушенням строків, визначених пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 6.3 цього розділу).
12. Господарюючий суб'єкт, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає встановленим у пункті 209.6 статті 209 Податкового кодексу України критеріям сільськогосподарського підприємства може обрати спеціальний режим оподаткування.
13. Заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість має бути подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.
14. За результатами розгляду заяви про реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ контролюючий орган протягом 3 робочих днів від дати надходження заяви зобов'язаний внести до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.10 цього розділу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
16. Враховуючи встановлені судами обставини, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для визнання протиправними дії контролюючого органу щодо залишення без розгляду заяви Селянського (фермерського) господарства «ДАР» форми № 1-РС від 05.08.2016 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язати повторно розглянути вказану заяву, оскільки приписами чинного податкового законодавства, зокрема визначених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, не передбачено прийняття контролюючим органом такого рішення як «залишення заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість без розгляду».
Колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви за формою № 1-РС контролюючий орган мав повноваження або внести запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або надати платнику податку письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість цього розділу. Вказаного контролюючим органом вчинено не було, а відтак висновок судів про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву Селянського (фермерського) господарства «ДАР» від 05.08.2016 форми № 1-РС про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є також обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем.
Касаційна скарга контролюючого органу не спростовує правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій та не свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 слід залишити без задоволення.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 808/2592/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова