21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/7796/17
адміністративне провадження № К/9901/55897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМСТАЛЬПЛЮС» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 (суддя - О.В. Врона) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (колегія суддів: О.В. Головко, А.В. Суховаров, Т.І. Ясенова ) у справі № 804/7796/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМСТАЛЬПЛЮС» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «ІНКОМСТАЛЬПЛЮС» у листопаді 2017 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою «Р» № 0013691204 від 15.09.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у встановлений строк відповідачем не надіслано на адресу підприємства позивача вмотивоване рішення про результати розгляду скарги, у зв'язку з чим така скарга вважається задоволеною, а відтак відсутні підстави для застосування стягнення за податковим повідомленням-рішенням, оскільки відсутня обставина, за якої таке рішення було винесено, а саме висновки акту перевірки скасовані в порядку ст.56 Податкового кодексу України. Також внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платника податків при реєстрації податкових накладних деякі операції були задубльовані через збій в роботі бухгалтерської програми. З цих підстав позивач вважає, що ним не занижено грошові зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є неправомірними, внаслідок чого, прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у задоволені позову відмовлено. Суди зазначили, що позивачем не надано доказів надіслання скарги Державній фіскальній службі України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0013691204 від 15.09.2017 року, що свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених п. 56.8 ст. 56 ПК України. Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Відтак зареєстровані позивачем податкові накладні за червень 2017 року на суму 901038,00 грн. по контрагентам ТОВ «УКРСПЕЦБУД ВВ», ПАТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», ПрАТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», мали б бути включені позивачем до податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за червень 2017 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої і апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Вказується, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги те, що відповідачем в порушення приписів статті 201 ПК України була проведена камеральна перевірка, хоча за змістом виявлених порушення необхідно було проводити виїзну документальну перевірку. При цьому зауважує, що факт подання і факт реєстрації в ЄДРПН податкових накладних, по яким встановлено несходження сум ПДВ задекларованих підприємством, не є тотожним і регулюється різними нормами податкового законодавства. Також, позивач зауважує, що суди з порушенням засад адміністративного судочинства надали оцінку назві скарги, з яким позивач звертався до ДФС, але не звернули увагу, що в прохальній частині такої скарги він просив скасували рішення про донарахування сум податку і фінансових санкцій, тобто податкового повідомлення-рішення, та не отримання відповіді є підставою для застосування статті 56 ПК України.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ в Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ярошенко І.О. на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст.19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року ТОВ «Інкомстальплюс».
За результатами перевірки складено акт від 19.08.2017 року № 000058/04-36-12-04/39466417 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Інкомстальплюс» за червень 2017 року.
Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання за червень 2017 року на суму ПДВ в розмірі 901 038 грн. за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН за червень 2017 року.
Не погодившись з такими висновками податкового органу, ТОВ «ІНКОМСТАЛЬПЛЮС» направило на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення від 04.09.2017 вих. №259, що отримані контролюючим органом 05.09.2017. В запереченнях викладено фактичні обставини господарських операцій з постачання товару у власність ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», ТОВ «УКРСПЕЦБУД ВВ».
Листом від 14.09.2017 № 22715/10/04-36-12-01-16 «Про розгляд заперечень» ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено висновки, викладені в акті від 19.08.2017 року, без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.09.2017 № 0013691204 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 126 297,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 901038 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 225 259,50 грн.
Позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 28.09.2017 на акт ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати камеральної перевірки даних від 19.08.2017 № 000058/04-36-12-04/39466417 та висновки, викладені в листі про розгляд заперечень від 14.09.2017 № 22715/10/04-36-12-01-16.
Відповідно до копій квитанції про сплату послуг поштового зв'язку та опису вкладення цінного листа скарга передана відділенню поштового зв'язку для направлення Державній фіскальній службі України 29.09.2017 та містить ідентифікатор поштового відправлення 4910603189486.
Згідно копії роздруківки з офіційного сайту ДП «Укрпошта» відправлення з ідентифікатором поштового відправлення 4910603189486 отримано Державною фіскальною службою України 17.10.2017.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, який у задоволені його відмовив на підставі висновків, що були зазначені в цій постанові.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судові рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
З урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.
Оцінюючи наведені приписи норм матеріального права Верховний Суд в поєднанні із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, якими були аргументовані їх рішення про те, що позивач не звертався до ДФС із скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0013691204 від 15.09.2017 вважає їх неповними, оскільки висновки були побудовані лише на аналізі назви відповідної скарги. Відповідно до ст. 56 ПК України, можуть бути оскаржені не лише податкові повідомлення-рішення, а будь-які рішення контролюючого органу. Судам необхідно ретельно проаналізувати зміст відповіді податкового органу від 14.09.2017, якою залишено без змін висновки акту перевірки, та встановити чи не містить цей лист ознак прийнятого рішення.
Водночас, Суд касаційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу судів на зміст скарги від 28.09.2017, що адресована Державній фіскальній службі України, підстави її подання та прохальну частину. Судами попередніх інстанцій не встановлено факт отримання такої скарги, її опрацювання, надання/ненадання позивачу відповіді.
Крім того, судам попередніх інстанцій необхідно перевірити дотримання процедури проведення перевірки податковим органом, про які зазначав позивач, а саме, відповідно до п.п.201.20 ст. 201 ПК України, - виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Під час проведення камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення п.п.185.1 ст. 185 , п.п.187.1 с. 187 ПК України, оскільки виявлено факт виникнення у позивача розриву між задекларованими ним сумами ПДВ в податковій декларації за червень 2017 та сумами ПДВ, що зазначені в податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН.
Позивач доводив суду, що факти наявності/відсутності порушень можуть бути з'ясовані лише під час проведення документальної перевірки, що підтверджується подальшим її призначенням та проведенням.
Підсумовуючи вище зазначене, з урахуванням відсутності процесуальної можливості встановлювати нові обставини, Верховний Суд приходить до висновку про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід врахувати висновки які викладені Верховним Судом в цій постанові, здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції на підставі обставини, що входять до предмета доказування у даній справі.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМСТАЛЬПЛЮС» задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник