20 січня 2021 року
Київ
справа №240/11944/19
адміністративне провадження №К/9901/183/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Касянчука С.В., який представляє ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 у справі №240/11944/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
04.01.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Касянчука С.В. , який представляє ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 у справі № 240/11944/19, яка була подана через відділення поштового зв'язку 30.12.2020.
Згідно із частиною першою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового
рішення.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене та набрало законної сили 06.11.2020, оприлюднене 12.11.2020. Тобто, скаржником пропущено процесуальний строк касаційного оскарження судових рішень.
У зв'язку з пропуском зазначеного процесуального строку, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про його поновлення, в якому наголосив та тому, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 не була направлена позивачу або його представнику засобами поштового зв'язку, а лише 30.11.2020 була надіслана на електронну пошту представнику позивача разом з супровідним листом.
В обгрунтування клопотання скаржник не наводить інші умотивовані доводи для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень. Таким чином, скаржнику необхідно надати належні пояснення та докази в їх підтвердження щодо поважних причин пропуску на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 у справі № 240/11944/19.
Крім того, 04.01.2021 головним спеціалістом Грачевою В.В., у присутності головного спеціаліста Руснак Н.В. та провідного спеціаліста Бойко Т.В. складено акт № 240/11944/19/207/21, що під час розкриття конверта (пакета), виявлено відсутність доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Також, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Натомість, обґрунтування цієї підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування постанов Верховного Суду та норм митного законодавства з зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З таких підстав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши строк скаржнику для усунення недоліків, а саме надати належні пояснення та докази в їх підтвердження щодо поважних причин пропуску на касаційне оскарження судових рішень, навести інші вмотивовані підстави касаційного оскарженння та надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 329, 332 КАС України, Суд -
В задоволенні клопотання Касянчука С.В. , який представляє ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень - відмовити.
Залишити касаційну скаргу Касянчука С.В., який представляє ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2020 у справі № 240/11944/19 - без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.Л. Желтобрюх
О.О. Шишов ,
Судді Верховного Суду