22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11373/17 (2-а/200/991/17)
адміністративне провадження № К/9901/514/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №200/11373/17 (2а/200/991/17) за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправними та скасування постанов,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про визнання протиправними та скасування постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 01.06.2017 по справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17 та постанови Державної фіскальної служби України від 29.06.2017.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністратвиного суду від 17 листопада 2020 року скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 жовтня 2019 року у справі № 200/11373/17 (2-а/200/991/17).
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 1 червня 2017 року у справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17 залишено без розгляду.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Державної фіскальної служби України від 29 червня 2017 року відмовити..
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2019 року у справі № 200/11373/17 (2-а/200/991/17) та залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.
Згідно з частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом наведеної статті судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду постанови суду першої інстанції, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №200/11373/17 є вимога визнання протиправними та скасування постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 01.06.2017 по справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17 та постанови Державної фіскальної служби України від 29.06.2017, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1674812,1 грн., що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ з приводу рішень суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року у справі з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності необхідно відмовити, оскільки зазначена постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №200/11373/17 (2а/200/991/17) за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправними та скасування постанов.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко