Головуючий суддя у першій інстанції : Грабовський В.В.
13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 459/1854/20 пров. № А/857/15980/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 вересня 2020 року у справі № 459/1854/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови, -
07.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2732917 від 24.06.2020р.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24.09.2020р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24.09.2020р. скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
24.06.2020р. інспектор 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції у Черкаській області лейтенант поліції Журавель Л.П. виніс постанову серії ЕАМ №2732917 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 255 грн.
Зокрема, як видно із змісту постанови, позивач 24.06.2020р., в 14:50:01, керуючи транспортним засобом Renault Logan НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4 «б» Правил дорожнього руху - порушення вимог знаків пріоритету.
ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306. (далі ПДР)
Згідно п.1.1.ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту ч.2 ст.2 КАС України видно, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Отже, перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Із змісту ст.251 КУпАП видно, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте, в постанові про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2732917 від 24.06.2020р. яка є предметом розгляду не вказано, з яких саме доказів поліцейський дійшов висновку, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п. 8.4 «б» ПДР.
ч.3 ст.283 КУпАП передбачено обов'язок поліцейського щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Тобто, в разі відсутності у постанові покликань на належні докази надання таких доказів в подальшому виключає їх допустимість з огляду на факт відсутності покликань на них у самій постанові.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що в оспорюваній постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2732917 від 24.06.2020р. всупереч ч.3 ст.283 КУпАП відсутній запис із фіксацією порушення позивачем Правил дорожнього руху та її використання якою здійснено фото та відеозапис. Тобто, в матеріалах справи відсутній запис із фіксацією правопорушення вчиненого позивачем.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає зазначити, що рішення не може ґрунтуватись на припущеннях та доказах, які не містять доказову інформацію щодо скоєного правопорушення.
ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зокрема, ч.2 даної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ч.1 ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, у разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення покликань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий суду відеодоказ не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, колегія суддів вважає зазначити, що в матеріалах справи наявні 3 відеозаписи №20200624184110002147, №2020062418423002148, «Умань, знак 2.2. mp4» нагрудної камери інспектора з якого неможливо встановити момент вчинення порушення яке зазначене в оскарженій постанові. В даних відеозаписах зафіксовано лише процедура розгляду справи та рух службового автомобіля поліції. Тобто, даний відеодоказ не містять доказової інформації для спірних правовідносин.
Вказані обставини у своїй сукупності не дають підстав дійти висновку, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд не може приймати рішення на припущеннях, оскільки рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Управління патрульної поліції в Черкаській області як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України та всупереч ст.77 КАС України не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення. Тому, позов в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2732917 від 24.06.2020р. слід задовольнити та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, не підлягає до задоволення позов в частині вимог про визнання протиправних дій працівників поліції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки згідно ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд зокрема, скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, а не визнає протиправними дії суб'єкта владних повноважень.
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Як видно із матеріалів справи, за подання позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмір 420 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 630 грн. 60 коп.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що понесені витрати по сплаті судового збору слід стягнути в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Черкаській області.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняту постанову, якою позов задовольнити частково. В решті вимог відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 вересня 2020 року у справі № 459/1854/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2732917 від 24 червня 2020 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Черкаській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі - 1051 (одна тисяча п'ятсот одна) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.Я. Макарик
Суддя З.М. Матковська
Постанова в повному обсязі складена 22.01.2021р.