Справа № 640/14028/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
21 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ТОВ «Інвестком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
05 січня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «ІНВЕСТКОМ» (Покупець) та Strand Europe Ltd. (Постачальник) укладено договір поставки №1 від 01.02.2016 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити за заявкою Покупця товари та/або обладнання, запасні частини в асортименті та згідно цін, узгоджених у прайс листах Постачальника. Покупець зобов'язується прийняти товари та сплатити за них у розмірі, узгодженому у договорі.
Умови постачання FOB Shanghai, Китай, згідно Інкотермс 2010, якщо інше не узгоджено сторонами при замовленні товару.
Покупець сплачує 100% вартості партії товару, зазначеній в інвойсі не пізніше 60-ти банківських днів з дати поставки товару. Умови поставки узгоджуються сторонами в інвойсі на кожну партію товару, згідно Інкотермс 2010 (п.1-2 додаткової угоди №2 від 11.10.2018 року до договору).
22.02.2019 року позивачем було подано митному органу митну декларацію №UA100070/2019/231600, згідно якої ТОВ «ІНВЕСТКОМ» заявлено до митного декларування товар:
- «Світлодіодна лампа (LED лампа) призначена для використання у внутрішніх приміщеннях, 220V: Світлодіодна лампа 30419360/В-ІК1 (А60 Е27 8W 220V) - 1000 шт.; 30419384/ В-ІК1 (А60 Е27 10W 220V) - 4000 шт.; 30419407/ В-ІК1 (А60 Е27 12W 220V) - 2000 шт.; 30419421/ В-ІК1 (С37 Е14 6W 220V) - 1000 шт.; торгівельна марка: KODAK, виробник: STRAND EUROPE LTD, країна виробництва: CN»;
- «Батарейки циліндричні, лужні діоксид-марганцеві. Напругою 1.5В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі: Батарейка, циліндрична MAX Super alk AAA battery (10 pack perforated) (30953512) - 500 упк. - 5000 шт.; MAX alkaline AA battery (10 pack perforated) (30953505) - 500 упк. - 5000 шт.; Xtralife alkaline AA batteries (4 pack shrink) (30411777) - 10050 упк. - 40200 шт.; Xtralife alkaline AAA (4 pack shrink) (30411784) - 8100 упк. - 32400 шт.; торгівельна марка: KODAK, виробник: STRAND EUROPE LTD, країна виробництва: CN»;
- «Батарейки літієві, кнопкові, напругою ЗВ, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі: Батарейка, кнопкового типу MAX Lithium CR2025 batteries (5 pack perforated) (30411562) - 504 упак. - 2520 шт.; MAX Lithium CR2032 batteries (5 pack perforated) (30411579) - 7056 упак. - 35280 шт., торгівельна марка: KODAK, виробник: STRAND EUROPE LTD, країна виробництва: CN»;
- «Батарейки сольові (вугільно-цинкові), напругою 1.5В, 9В не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі: Батарейка, прямокутна, типу крона Zinc super heavy duty 9V battery (1 pack) (30953437/B) - 3900 шт.; Батарейка, циліндрична Zinc super heavy duty AA battery (4 pack shrink) (30411708/B) - 218880 упак. - 875520 шт.; Zinc super heavy duty AA battery (4 pack shrink) (30951044) - 10800 упак. - 432000 шт.; Zinc super heavy duty AA battery (4 pack shrink) (30411715/B) - 151200 упак. - 604800 шт.; Zinc super heavy duty AA battery (4 pack shrink) (30953321) - 10020 упак. - 40080 шт.; Zinc super heavy duty C battery (2 pack shrink) (30410381/B) - 2016 упак. - 4032 шт.; Zinc super heavy duty D battery (2 pack shrink) (30410398/B) - 6912 упак. - 13824 шт.; торгівельна марка: KODAK, виробник: STRAND EUROPE LTD, країна виробництва: CN».
Згідно з декларацією умови поставки: FOB CN Shanghai (графа 20), ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні: MSC LA SPEZIA (графа 21) валюта та загальна сума за розрахунком: 83479.97 USD (графа 22), курс валюти: 27.00263 (графа 23), та на підставі п.1.ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - ціною контракту, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи:
- пакувальні листи б/н від 07.01.2019 року (код документа 0271*);
- інвойси від 07.01.2019 року №INV009292, №INV009288 (код документа 0380);
- коносамент №S0119010019 від 07.01.2019 року (код документа 0705*);
- сертифікати про походження товару №19С4401 А1264/00414 від 09.01.2019 року, №0 93307014120395 від 10.01.2019 року, №0 93202217520008 від 10.01.2019 року (код документа 0861);
- залізничну накладну №41667122 від 17.02.2019 року (код документа 2721*);
- довідку про вартість перевезення ТОВ «ЛАМАЙ ШИППІНГ» №301285 від 21.02.2019 року (код документа 3007*);
- прайс листи б/н від 01.09.2018 року (код документа 3014*);
- страховий поліс ПАТ «СК »ОСТРА» №109190025/1 від 08.01.2019 року (код документа 3530*);
- договір поставки №1 від 01.02.2016 року (код документа 4104*);
- додаткові угоди до договору поставки №1 від 22.01.2018 року, №2 від 11.10.2018 року, №3 від 12.10.2018 року (код документа 4103*);
- декларації країни відправлення від 04.01.2019 року №223120190000045877, №223120190000045860 (код документа 9610*).
22.02.2019 року від митного органу надійшло електронне повідомлення про проведення о 12:00 год. митного огляду в постійній зоні митного контролю ВМО-1 м/п «Східний» Київської міської митниці ДФС, тобто через 28 хв. після отримання повідомлення.
Декларант забезпечив участь свого представника на проведення митного огляду, однак відповідачем було проведено такий огляд о 12:00 год..
25.02.2019 року відповідачем було проведено митний огляд імпортованого товару з відкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та встановлено відповідність характеристик товару (опис, маркування), про що складено відповідний акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
25.02.2019 року ТОВ «ІНВЕСТКОМ» отримано повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості імпортованого товару.
26.02.2019 року позивачем було подано митному органу додаткові документи: накладні на раніше імпортований аналогічний товар №211643 від 02.11.2018 року, №2808176 від 28.08.2018 року, №2901281 від 29.01.2019 року; акт здачі-прийняття робіт №LS-0001583 від 21.02.2019 року, яким підтверджується надання ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» послуг з морського перевезення контейнеру HASU5017574 за межами державного кордону України, вартість послуги становить 54562,13 грн.; заявку на транспортування та експедирування контейнерів №9282-1 від 08.01.2019 року, згідно якої сторони погодили вартість послуг по перевезенню контейнеру HASU5017574 по коносаменту S0119010019; рахунок - фактуру ТОВ «ЛАМАН ШИППІНГ» №LS-4181889 від 21.02.2019 року; договір про транспортно - експедиторське обслуговування №8451 від 18.08.2016 року.
01.03.2019 року ТОВ «ІНВЕСТКОМ» додатково було надано відповідачу переклад митної декларації країни відправлення №223120190000045877 від 04.01.2019 року.
Розглянувши подані документи, митним органом відмовлено у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, в в'язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/00127 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2019 року № UA 100070/2019/000025/2.
В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом на підставі ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України у розмірі 7611,55 грн.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000025/2 від 07.03.2019 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00127, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим суд першої інстанції, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (в тому числі додатково), прийшов до вірного висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Проте відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо надання позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору повного пакету документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також щодо безпідставності застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів та висновку про заниження митної вартості товару.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.