П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3582/19
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання зареєструвати податкову накладну за датою її подання,-
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 02.09.2019 року № 1264365/41938393; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 31.05.2019 р. №4 за датою її подання, стягнути з відповідачів судові витрати, зобов'язати Державну фіскальну службу Україну подати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки Товариство надало контролюючому органу усі необхідні документи для реєстрації такої накладної у відповідному реєстрі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення комісії, зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №4 від 31.05.2019 року за датою її подання. Крім цього суд встановив судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язав ГУ ДПС у Миколаївській області подати звіт про виконання цього рішення суду, встановив строк для подання звіту - один тиждень, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з кожного з відповідачів судові витрати в розмірі 2171 грн.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив із того, що надані Товариством документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Водночас, рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН не конкретизоване, адже не містить чіткого посилання на підстави зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а відтак, відмова в реєстрації накладної є безпідставною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що підставою для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи акти приймання - передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
ТОВ «Престиж Пром» не скористалось правом на подання відзиву до апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2019 року ТОВ «Престиж Пром» уклало з ТОВ «Вальтерган» договір №01-06 про надання в суборенду нежитлового приміщення за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1/10, за умовами якого позивач надає ТОВ «Вальтерган» в суборенду нежитлове приміщення за 1 000 грн. на місяць з ПДВ (а.с.22-24).
Передача в суборенду нежитлового приміщення оформлена актом надання послуг №39 від 31.05.2019 року (а.с.25).
В свою чергу, передане в суборенду майно позивач орендує у ПП «Нікос-Люкс» за договором оренди нежитлових приміщень від 12.03.2019р. №12/03-19 (а.с.31-34).
31.05.2019 року ТОВ «Престиж Пром» складено податкову накладну №4 про передачу в суборенду нежитлового приміщення ТОВ «Вальтерган» на загальну суму 1 000 гривень, з них ПДВ 166,67 грн., яку в установленому законом порядку було направлено до податкового органу на реєстрацію.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2019 року, реєстрацію податкової накладної було зупинено з тих підстав, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач, скориставшись своїм правом на надання пояснень, направив засобами електронного зв'язку повідомлення від 29.08.2019 року №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Разом з поясненнями, на підтвердження виконання умов договору суборенди нежитлових приміщень №01-06 від 01.04.2019 р. Товариство надало: податкову накладну №04 від 31.05.2019 року; квитанцію до податкової накладної; копію договору суборенди №01-11 від 01.04.2019р.; копію акту надання послуг №39 від 31.05.2019 року; копію витягу з ЄДР ТОВ «Вальтерган»; копію договору оренди №12/03-19 від 12.03.2019р.; копію акту надання послуг №662 від 31.05.2019 року; копію податкової накладної №741 від 31.05.2019 року; копію акту прийому-передачі майна від 26.02.2019 року; копію витягу з Єдиного реєстру прав на нерухоме майно; копію витягу з ЄДР ТОВ «Престиж Пром».
За наслідками розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення 02.09.2019 року № 1264365/41938393 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної.
Підставою для прийняття вказаного рішення відповідачем визначено ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Законність рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної є предметом спору у даній справі.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такої податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).
Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.
Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН вбачається, що контролюючим органом сформовані висновки про відповідність поданих підприємством до реєстрації податкових накладних вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01 визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій» (попередня редакція листи ДФС України від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18, від 5 листопада 2018 року), підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 іпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Колегія суддів встановила, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.
В свою чергу, відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як зазначалось вище, підставою для відмови позивачеві у реєстрації податкової накладної в ЄРПН стало ненадання платником податків розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
В свою чергу, оскаржувані рішення Комісії не містять обґрунтувань відхилення вказаних документів.
Крім того судова колегія наголошує, що форма рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації передбачає при відмові в такій реєстрації підкреслення документів, які не надані.
В даному випадку відповідачами не виконано покладений обов'язок щодо уточнення мотивів прийняття спірного рішення, чим порушено принцип правової визначеності.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення податкового органу є протиправними та підлягає скасуванню.
Також апелянтом зазначено, що рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат прийнято без урахування співмірності та обґрунтованості.
Судом першої інстанції стягнуто з кожного з відповідачів судові витрати в розмірі 2171 грн., що загалом становить 4342 грн.
В мотивувальній частині судового рішення судом першої інстанції зазначено, що з урахуванням складності справи, якості підготовленого документу, з огляду на підготовку та подачу адвокатом до суду більше 100 ідентичних позовів, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 11 000 грн. є неспівмірними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами та суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 500 грн.
Також судом першої інстанції враховано, що позивачем сплачено 3842 грн. судового збору.
Апелянтом не заперечується факт надання позивачеві юридичних послуг, однак наголошено, що представником позивача - адвокатом Бєліком С.В. у 2019 році подано 636 аналогічних позовів та стягнення у межах їх розгляду судових витрат призведе до надмірного навантаження на бюджет відповідача.
З урахуванням того, що відповідач визнає надання позивачу адвокатом Бєліком С.В. юридичних послуг, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визначено суму компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн., а тому апеляційна скарга у вказаній частині задоволенню не підлягає.
Апелянтом також вказано, що судом першої інстанції безпідставно встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області подати звіт про виконання цього рішення суду.
В обґрунтування зазначено, що встановлення судового контролю необхідне для забезпечення реального виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, встановлення судового контролю можливо лише стосовно рішень, які підлягають виконанню з наведенням належного обґрунтування, що загальний порядок виконання судового рішення не надасть належного результату або, що відповідач чинитиме перешкоди для виконання такого рішення.
Разом з тим, судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС від 02.09.2019 року № 1264365/41938393, тобто судовим рішенням у вказаній частині вже скасовано рішення відповідача, а тому вчинення будь-яких додаткових дій, направлених на виконання такого судового рішення буде надмірним.
До того ж, позивачем у поданій позовній заяві не визначено необхідності застосування судового контролю стосовно вказаних позовних вимог, а судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не обґрунтовано наявність підстав, що можуть ускладнити виконання судового рішення у цій частині та/або не наведено відомостей, що відповідач чинитиме перешкоди для виконання такого рішення.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що судом першої інстанції безпідставно встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та встановлено строк для подання звіту, а тому рішення у вказаній частині підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Враховуючи, що вказана справа належить до категорії незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у учасників справи права на касаційне оскарження такого рішення.
Керуючись ст. ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у частині, якою встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області подати звіт про виконання цього рішення суду; встановлено строк для подання звіту - один тиждень, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили - скасувати.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.