22 січня 2021 року справа № 340/4650/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправним рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас, просила суд зобов'язати відповідача надати дозвіл.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу заяви та пояснив, що Управління вдруге відмовило у задоволенні заяви з підстави, протиправність якої визнав суд.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.34-36).
Пояснило, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, включена до переліку, котрі виставлені на земельні торги.
Водночас, зазначило, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не є владним рішенням, а тому не свідчить про порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати у власність земельну ділянку.
У судовому засіданні представник Управління повідомила, що земельний масив, в межах якого розташована земельна ділянка, жодного разу не виставлявся на торги, оскільки декілька разів його ділили, передаючи частини у власність людей.
Звертала увагу, що 19 січня 2021 року Управління прийняло рішення, яким виключило земельну ділянку зі згаданого переліку і передало у власність територіальної громади.
20 жовтня 2020 року суд прийняв ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін та забезпечив позов шляхом встановлення заборони відповідачу розпоряджатись земельною ділянкою, на яку претендує ОСОБА_1 (а.с.27-29).
Ухвалою суду від 08 грудня 2020 року суд прийняв рішення про проведення судового засідання з викликом сторін 21 січня 2021 року (а.с.44-45).
22 січня 2021 року сторони до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце проведення судового засідання, тому суд прийняв рішення про завершення розгляду справу у порядку письмового провадження (а.с.59-60).
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 23 жовтня 2019 року позивач подала до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,8 га - рілля для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.9).
Разом із заявою надала графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с.10 (на звороті)).
Претендувала на земельну ділянку в земельному масиві площею 29,7591 га, що перебувала у державній власності (а.с.52)
28 листопада 2019 року Управління прийняло рішення, яким відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (а.с.10).
Підстава - наказом Управління від 19 вересня 2018 року №820 земельна ділянка включена до переліку, котрі виставлені на земельні торги.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року у справі №340/54/20 визнано протиправним рішення Управління та зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду (а.с.11-15).
Вирішуючи позов, суд досліджував і наказ Управління від 11 квітня 2019 року №485, яким земельні ділянки включено до переліку, котрі виставлені на земельні торги.
Задовільняючи позов, суд зробив висновок, що зі земельного масиву, в межах якого позивач прагнула отримати у власність земельну ділянку, виділялися 4 земельні ділянки площею по 2 га і 1,5 га.
Суд досліджував і наказ відповідача від 11 квітня 2019 №485, так як про це клопотав представник Управління.
Суд зробив висновок, що серед переліку земельних ділянок, які включені до нього, відсутня земельна ділянка, в масиві якої позивач прагне отримати землю у власність.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу Управління на рішення суду першої інстанції повернуто (а.с.41-42).
23 вересня 2020 року відповідач повторно прийняв рішення, яким відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки (а.с.18).
Підстава - наказом Управління від 11 квітня 2019 року №485 земельна ділянка включена до переліку, котрі виставлені на земельні торги.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що зі згаданого земельного масиву виділялись 4 земельні ділянки загальною площею 7 га (а.с.37).
Разом з тим, зазначила, що земельна ділянка ніколи не ставала предметом аукціону.
Пояснила, що після кожного поділу кадастровий номер земельної ділянки і площа змінювались (а.с.52-54).
На даний час площа земельної ділянки складає 17,7591 га (а.с.56).
Наказом Управління від 19 січня 2021 року №1-Т земельна ділянка виключена з переліку, котрі виставлені на земельні торги, з подальшою передачею у комунальну власність (а.с.56).
Рішення Управління не містить ідентифікації власника.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка не перебуває у комунальній власності (а.с.62).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відмовляючи у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, відповідач керувався приписами статей 134, 136 ЗК України.
Приписами частини 1 статті 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Приписами частини 3 статті 136 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
На час звернення ОСОБА_1 до Управління і до цього часу земельну ділянку, на частину якої претендувала, не включили до переліку земельних ділянок, котрі виставлені на земельні торги.
Такий висновок зробив Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі №340/54/20.
У судовому засіданні представник Управління визнала, що жодного разу не проводився аукціон з приводу продажі права користування на неї.
Відмовляючи вдруге у задоволенні заяви, відповідач проігнорував висновок суду, котрим мав керуватись.
Висновок зводився до того, що наказ Управління від 11 квітня 2019 року №485 досліджувався судом і не міг стати підставою відмови у задоволенні заяви.
Приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проаналізувавши норму права, суд зробив висновок, що Управління неправомірно повторно відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, ігноруючи і правовий висновок суду.
На час подання і вирішення заяви не існувало законних підстав щодо відмови у задоволенні.
Земельна ділянка, частину з якої прагнула отримати у власність ОСОБА_1 , не обтяжена жодним сервітутом, а розмір не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена законом (пункт «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).
На день прийнята судом рішення земельна ділянка не перейшла у комунальну власність.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення Управління (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, оскільки Управління не тільки умисно порушує вимоги діючого законодавства, а й ігнорує висновки суду, котрими зобов'язано керуватись, приймаючи індивідуальне рішення.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору за подання позову у сумі 840,80 грн. та заяви про його забезпечення - 630,61 грн. (а.с.6, 23).
Суд розподіляє витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23 вересня 2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 23 жовтня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі заяви від 23 жовтня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1471,41 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей