22 січня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/5746/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не перерахунку моєї пенсії з 01.01.2016 року, яким зменшено розмір моєї пенсії за вислугу років з 77% до 70% відповідного грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2016 року провести перерахунок та виплати моєї пенсії на виконання Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року з 77% відповідного грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
В обґрунтування позову зазначає, що після проведення перерахунку пенсії, основний розмір пенсії замість встановленого за вислугу років розміру 77 %, був безпідставно зменшений до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року адміністративний позов відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у разі необхідності.
У встановлений судом строк відповідачем надіслано суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Так представник відповідача вказує, що перерахунок пенсії позивача проведено за діючою на час перерахунку редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне.
Позивачеві призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (а.с.33-43).
Згідно розрахунку вислуга років позивача складає 29 років.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи пенсія позивачеві виплачувалась до 01.04.2018р. в розмірі 77 відсоток грошового забезпечення у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, в редакції станом на день призначення пенсії.
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі, Постанова №103).
Відповідно до частини 1 Постанови №103 перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В листопада 2020 року позивач дізнався, що при здійснені перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103, йому зменшено розмір його пенсії з 77 % до 70% сум грошового забезпечення, що підтверджується листом відповідача.
Зміна розміру пенсії з 77 % до 70% сум грошового забезпечення стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17)
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
На виконання наведених вимог процесуального закону судом враховано правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Так, Верховний Суд у зразковому рішенні від 04 лютого 2019 року (справа №Пз/9901/58/18, 240/5401/18) та у постанові від 16 жовтня 2019 року зазначив таке.
“При перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст.13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. Натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним”.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 77 % від грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч.1, 3 ст.139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року, яким зменшено розмір моєї пенсії за вислугу років з 77% до 70% відповідного грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2016 року провести перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсії на виконання Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року з 77% відповідного грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник