21 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5292/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Науменка І.Ф., звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.09.2020 №11-12624/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області згідно з поданими графічними матеріалами.
Позов мотивовано тим, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). Листом від 13.08.2019 р. №Л-6292/0-3556/0/17-19 відповідачем відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Не погоджуючись із таким листом позивач звернулась з позовом до суду, за результатом розгляду якого рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі №340/2626/19 визнано протиправну бездіяльність ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області та зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення. На виконання вимог даного рішення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області прийнятий наказ від 10.09.2020 №11-12624/14-20-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через те, що бажана ділянка відноситься до колективних садів та за даними Національної кадастрової системи на ній є багаторічні насадження, у тому числі сади. Представник позивача вказує, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача не встановив невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, як це передбачено ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, а тому відмова у задоволенні клопотання позивача є очевидно протиправною.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) подано відзив на позовну заяву у якому заперечило щодо задоволення позову, оскільки при перевірці доданих матеріалів позивача до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було встановлено, що у наданому графічному зображенні виявлена невідповідність, яка полягає у тому, що бажана земельна ділянка відноситься до колективних садів та за даними Національної кадастрової системи на даній земельній ділянці визначено угіддя - багаторічні насадження, у тому числі сади. Тобто, цільове призначення земельної ділянки за рахунок якої позивач бажає отримати у власність 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, має інше цільове призначення, а саме: 01.06 - для колективного садівництва, що підтверджується інформацією щодо земельної ділянки, наданою Державним кадастровим реєстратором, який є територіальним органом нижчого рівня територіального органу.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи (а.с.59).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Наукменка І.Ф., про забезпечення позову (а.с.63-66).
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 09.07.2019 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, додавши до неї графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера (а.с.8-10).
Листом від 13.08.2019 р. №Л-6292/0-3556/0/17-19 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для задоволення заяви, оскільки вказана у заяві земельна ділянка відноситься до колективних садів Завалівського графітового комбінату (а.с.24 зв.).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 340/2626/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 09 липня 2019 року та прийняти відповідне рішення.
Наказом від 10.09.2020 №11-12624/14-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з тих підстав, що згідно інформації наданої Відділом у Гайворонському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області дана ділянка відноситься до колективних садів та за даними Національної кадастрової системи на даній земельній ділянці визначено угіддя багаторічні насадження, у тому числі сади. Раціональним та цільовим використанням даної ділянки буде ведення садівництва, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок за даним видом цільового призначення (надалі спірний наказ, а.с.11).
Отже, законність та правомірність винесення зазначеного наказу є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно з частиною1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
При цьому частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Оскаржуваний наказ мотивований посиланням на знаходження на даній земельній ділянці колективних садів.
Проте суд не погоджується з такою відмовою, з огляду на наступне.
Земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для, ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання позивача, є частиною загального масиву земельної ділянки сільськогосподарського призначення знаходиться у межах кадастрового кварталу в межах визначеної кадастрової зони 3521187600.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надати суду усі наявні докази, що стали підставою для прийняття спірного наказу, у тому числі інформацію про те, що бажана земельна ділянка відноситься до колективних садів, а також дані про те, на даній земельній ділянці визначено угіддя багаторічні насадження (а.с.59).
В порушення вимог даної ухвали, відповідачем - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вимоги ухвали суду не виконані. До суду надійшов лише відзив на позов без надання жодних доказів/документів, які були витребувані ухвалою.
Аналізуючи дані публічної кадастрової карти у межах земельної ділянки 3521187600:02:000 та графічні матеріали на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 , суду дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача, які слугували підставою для винесення спірного рішення.
Так, зокрема поруч із бажаною земельною ділянкою наявні земельні ділянки приватної власності для ведення особистого селянського господарства, а бажана земельна ділянка знаходиться між двома вже сформованими земельними ділянками, які передані у власність.
Більш того, наказом від 24.03.2020 року №11-4699/14-20-СГ ГУ Держгеокадастр надало дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.88-89).
Тобто, відповідачем раніше вже вирішено питання щодо можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою бажаної земельної ділянки саме для ведення особистого селянського господарства іншій особі, водночас позивачу було відмовлено у отриманні такого дозволу, що на думку суду, має ознаки дискримінації щодо неоднакового вирішення одного й того ж питання відносно різних осіб.
При цьому суд зауважує, що видача особі дозволу на розробку проекту землеустрою жодним чином не перешкоджає надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частини 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, яка визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Згідно з цією Класифікацією землі, які за категорією відносяться до земель сільськогосподарського призначення, за цільовим призначенням поділяються зокрема на підрозділи: код 01.03 - для ведення особистого селянського господарства; код 01.06 - для колективного садівництва.
Отже, ведення особистого селянського господарства та колективне садівництво - це різні види цільового використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель.
Відповідно до частин 1, 2 статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.
Частинами 3-6 статті 35 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході судового розгляду справи відповідач не надав суду належних та достовірних доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, використовується для колективного садівництва.
Більш того, суд зауважує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожним поняттю набуття власності, оскільки на стадії розробки проекту землеустрою можливе встановлення обмеження щодо передачі земельної ділянки у власність, у разі невідповідності цільового призначення, оскільки знаходження багаторічних насаджень унеможливлює використання такої земельної ділянки для ведення сільськогосподарських робіт. Така земельна ділянка може надаватись у власність для ведення садівництва (без шкоди багаторічним насадженням).
Стаття 118 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проектної документації, а тому, з урахування встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у порушення вимог Земельного Кодексу України, а тому підлягає скасуванню, як протиправний.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначаючи ще саме таких спосіб захисту є ефективним.
Частиною 4статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його прийняти відповідне рішення. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Позивач маючи на меті реалізувати право на землю звернуся до відповідача із відповідною заявою від 09.07.2019 року, проте через перешкоди з боку відповідача вже звертався до суду із позовом про захистом свого порушеного права.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року №340/2626/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
Отже, станом на день розгляду справи суду наявні обставин, які свідчать про те, що відповідач ухилятись від вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у межах земельного законодавства.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин та з урахування повторного звернення позивача до суду за вирішенням того ж питання (отримання дозволу на розробку проекту землеустрою), необхідно зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою за заявою позивача від 09.07.2019 року, оскільки, враховуючи попередню дії відповідача, це є єдиним та ефективним способом захисту прав позивача.
Наведений висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 02.07.2020 року у справі №825/2228/18.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до частин 1,8 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на з'ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивачки, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Суд зауважує, що у разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі можливих зловживань владою з боку відповідача при виконанні цього рішення, позивачка вправі, на підставі статті 383 КАС України, подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивачки, підтверджених таким рішенням суду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне, на підставі частини 6 статті 245 КАС України, визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в частині зобов'язання вчинити певні дії - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., а відтак саме цю суму слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-12624/14-20-СГ від 10.09.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання законної сили цим рішенням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за заявою ОСОБА_1 від 09.07.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; код ЄДРПОУ 39767636).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук