20 січня 2021 року справа № 320/4269/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Адвокатського бюро "Оксани Лепень" в особі керівника Лепень Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн. протиправними та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), 9655,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
11.09.2020 на адресу суду від представника позивача Коджатюрк (Шуган) Людмили Петрівни - Адвокатського бюро "Оксани Лепень" в особі керівника Лепень Оксани Володимирівни надійшла заява від 08.09.2020 №08/09-20 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 вирішено здійснювати розгляд заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвокатського бюро "Оксани Лепень" в особі керівника Лепень Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/4269/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку письмового провадження, починаючи з 25 вересня 2020 року. Запропоновано відповідачу подати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
24.09.2020 на адресу суду від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020, у зв'язку з чим матеріали адміністративної справи були направлені на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду супровідним листом від 28.09.2020 №01-15/6679/20.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 набрало законної сили 16.11.2020.
27.11.2020 матеріали адміністративної справи №320/4269/20 повернулись на адресу суду та 07.12.2020 були передані судді Кушновій А.О.
16.01.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява від 15.01.2021 №1000-09-04-7/5775, в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення повністю.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши доводи заяви від 08.09.20202 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача адвокатом Лепень Оксаною Володимирівною заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, отриману позивачем від Адвокатського бюро "Оксани Лепень" в рамках адміністративної справи №320/4269/20 у суді в розмірі 11000,00 грн.
У заяві відповідача від 15.01.2021 №1000-09-04-7/5775 щодо поданої представником позивача заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначено про те, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 11000,00 грн. не є співмірним у розумінні ч. 5 ст. 134 КАС України, оскільки вказана справа не є складною, позовна заява викладена лише на п'ятьох сторінках та до суду подано незначну кількість документів.
Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Оксани Лепень» (Адвокатське бюро) було укладено договір про надання правової допомоги від 09.12.2019 №б/н, за яким Адвокатське бюро зобов'язується здійснити представництво, захист Клієнта або надати інші види правової допомоги, найменування, мета і специфіка яких вказані в розділі 2 цього Договору, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокатському бюро правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (а.с.90-97).
Відповідно до п.5.2 договору від 09.12.2019 №б/н сторони погодили, що Клієнт оплачує послуги Адвокатського бюро згідно графіка, погодженого в Додатку №1 до Договору і спосіб, обумовлений Сторонами.
03.09.2020 сторонами підписано Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 09.12.2019 №б/н, в якому погоджено погодинну ставку на момент укладення договору, яка становить 2000,00 грн./год. Гонорар підлягає сплаті Клієнтом в зручний для Клієнта спосіб, як то внесення коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро, так і готівкою (а.с.98).
08.09.2020 сторонами підписано Акт надання послуг на виконання вимог договору від 09.12.2019 №б/н про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатським бюро «Оксани Лепень» надало Клієнту послуги на загальну суму 11000,00 грн. (а.с.99).
Згідно детального опису (звіту) робіт, наданих Адвокатським бюро "Оксани Лепень" за договором про надання правової допомоги від 09.12.2019 №б/н, Адвокатським бюро надані такі послуги:
- отримання копій документів, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення нормативної бази та судової практики з питання, що є предметом позову (09.12.2019, витрачений час - 2,5 години, вартістю 6000,00 грн.);
- складення процесуальних документів: лист - заява звернення до ПФУ (від 15.01.2020, витрачений час 0,5 години вартістю 1000,00 грн.), позовна заява (від 06.04.2020, витрачений час 1,5 години вартістю 3000,00 грн.), заява про судові витрати детальний опис робіт (звіт) (від 08.09.2020, витрачений час 1 година вартістю 2000,00 грн.) (а.с.100).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи копію квитанції до прибуткового касового ордера від 08.09.2020 на суму 11000,00 грн., прийнято від ОСОБА_1 , підстава: Договір про надання правової допомоги від 09.12.2019 (а.с.101).
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідач у заяві від 15.01.2021 №1000-09-04-7/5775 про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 11000,00 грн., звертає увагу суду на неспівмірність суми послуг адвоката у розмірі 11000,00 грн., обґрунтовуючи заяву тим, що вказана справа не є складною, а позовна заява викладена лише на п'ятьох сторінках, з якою подано до суду незначну кількість документів.
Суд частково погоджується із доводами відповідача про неспівмірність вартості послуг на правничу допомогу зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, виходячи з такого.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з Детальним описом (звітом) робіт від 08.09.2020, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу (11000,00 грн.) не є обґрунтованим та підлягає зменшенню, оскільки такий розмір є завищеним з огляду на те, що даний спір є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався судом без виклику сторін; складення позовної заяви обсягом в цілому на п'яти аркушах, за умови наявності усталеної судової практики Верховного Суду із даного питання, обсяг доданих доказів до позову на підтвердження правової позиції є незначним і не потребував значного часу для їх збирання, а тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. є безперечно неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Отже сума витрат підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Враховуючи викладене, фактичний об'єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, а саме вказана справа є справою незначної складності, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 1000,00 грн. (2 години вартістю 500 грн. за одну годину).
Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час підготовки позовної заяви у справі №320/4269/20, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що такі види послуг Адвокатського бюро як складення процесуальних документів, а саме листа - заяви звернення до ПФУ, позовної заяви, заяви про судові витрати детальний опис робіт (звіт), не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Адвокатського бюро "Оксани Лепень" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 137, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Адвокатського бюро "Оксани Лепень" в особі керівника Лепень Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Кушнова А.О.