29 грудня 2020 року м. Київ № П/320/797/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області" за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул Шевченка, 2-а, шляхом зобов"язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об"єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 23.12.2019 № 904.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено ряд порушень, на підставі чого позивач дійшов висновку про необхідність звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування.
03.03.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також 03.03.2020 відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст. 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, вимога про застосування заходів реагування до відповідача.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 13.12.2019 № 1367 «Про проведення позапланових перевірок», зобов'язано провести перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема у відповідача.
На підставі наказу від 13.12.2019 № 1367 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 № 10730, позивачем проведено позапланову перевірку та складено акт від 23.12.2019 № 904.
Відповідно вказаного акту виявлено наступні порушення, а саме:
порушено п. 1.2 гл. 1 роз. V Правил пожежної безпеки України (далі - ППБ України) - приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (відповідно до п. 7.2 таблиці А-1 додатку А Державних будівельних норм (далі - ДБН) В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
порушено п. 1.2 гл. 1 роз. V ППБ України - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та евакуацією людей типу СО-3 (відповідно п. 4 таблиці Б. 1 додатку Б таблиця Б.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
порушено п. 2.31 гл. 2 роз. III ППБ України - сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, (відповідно до п. 9.7.1, 9.7.2, 9.7.З, 9.7.4, 9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014);
порушено п. 2.31, 2.32 гл. 2 роз. III ППБ України - основні евакуаційні виходи позначено світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;
порушено п. 22 роз. II ППБ України, п.3.6 гл. 3 роз. V ППБ України - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до норм належності;
порушено п. 4 роз. І, п. 2.3 гл. 2 роз. III ППБУ - люк виходу на горище не виконаний протипожежним 2-го типу (відповідно до пунктів 6.2, 6.4 таблиці 3 ДБН В. 1.1.7-2016);
порушено п. 2.8 гл. 2 роз. III ППБ України - комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);
порушено п. 2.7 гл. 2 роз. III ППБ - наказом керівника об'єкту не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного обробляння;
порушено п. 1.2 гл. 1 роз. VI ППБ - України у приміщеннях 3 перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплено до підлоги;
порушено п. 2.12 гл. 2 роз. III ППБ України - на дверях входу в підвал не вказано місце зберігання ключів;
порушено п. 1.21 гл. 1 роз. IV ППБ України - не проведено перевірку зовнішньої установки від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
порушено пп. 9 п. 2.2 гл. 2, роз. V ППБ України - відсутній спеціальний журнал технічного обслуговування і перевірці на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (ПК). Система внутрішнього протипожежного водопостачання знаходиться несправному стані;
порушено пп. 8 п. 2.2 гл. 2 роз. V ППБ України - на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана;
порушено пп. 6 п. 2.2 гл. 2 роз. V ППБ України - пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;
порушено п. 3.10 гл. 3 роз. V ППБ України - не всі переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» - не проведено ідентифікацію щодо віднесення до об'єкту підвищеної небезпеки. (Будівля підключена до газової електромережі);
порушено ст. 20 п. 1 пп. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) Працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877 встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 КЦЗ України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено ППБ України, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідачем у відзиві на адміністративний позов надано пояснення щодо виявлених порушень та строку їх усунення, а саме: не виконано монтаж автоматичної пожежної сигналізації (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБ України №1417 від 30.12.2014) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-УІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,00 грн; приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та евакуацію людей типу СО-3 (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБ України №1417 від 30.12.2014) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,0 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,00 грн; Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (п. 2.31, глави 2 розділу III ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,0 грн; основні евакуаційні виходи позначено світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (п. 2.31, 2.32 глави 2 розділу III ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,00 гривень; Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно вимог (п.3.6 глави 3 розділу V ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн га на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,0 грн; люк виходу на горище не виконаний протипожежним 2-го типу (п. 4, розділу І., п. 2.3, глави 2, розділу III ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 року № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,00 грн; Комісією не здійснюється перевірка стану вогнегасного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) (п. 2.8, глави 2, розділу III ППБ України) - на час перевірки в наявності був Протокол № 2 від 22.11.2019 обстеження протипожежного та технічного стану горища; видано наказ № 20-а/г від 02.01.2020 «Про затвердження складу пожежно-технічної комісії та порядку її роботи», розроблено та затверджено Положення про пожежно- технічну комісію ДНЗ «Сонечко», складено Акт перевірки технічного стану вогнегасного покриву (просочування) та виробу від 09.01.2020 р. № 1; наказом керівника об'єкту не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнегасного обробляння (п. 2.7 глави 2, розділ III ППБ України) - видано наказ № 32-а/г від 03.01.2020 р. «Про призначення відповідальних осіб за пожежну безпеку»; у приміщеннях з перебуванням дітей килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплено до підлоги (п. 1.2, глави 1, розділу VI ППБУ) - відповідно до «Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів», затвердженого наказом МОЗ України № 234 від 24.03.2016 у пункті 24, розділ 7 зазначено, що килими щодня підлягають чистці пилососом, один раз на місяць їх слід вибивати на вулиці і протирати вологою щіткою; на дверях входу в підвал не вказано місце зберігання ключів (п. 2.12, глави 2 розділу ІІІППБ України) - табличку прикріплено, про що складено Акт від 09.01.2020 (фото додається); не проведено перевірку зовнішньої установки від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 1.21, глави 1, розділу IV ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67- VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,00 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,00 грн.; відсутній спеціальний журнал технічного обслуговування і перевірці на працездатність шляхом випуску води пожежних кран-комплектів (ПК). Система внутрішнього протипожежного водопостачання знаходиться в несправному стані (пп. 9, п. 2.2, глави 2, розділу V ППБУ) - під час перевірки інспектору було надано «Журнал обліку та технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів та рукавів», який розпочато ще 03.01.2017; Акт перевірки внутрішнього протипожежного водопостачання від 03.10.2019, який надав ФОП « ОСОБА_1 ».; та Акт перевірки технічного стану зовнішніх протипожежних вододжерел та пожежних гідрантів від 23.12.2019, який надав КПВКГ «Бориспільводоканал»; на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ГЖ» порядковий номер крана (підпункт 8, п. 2.2, глави 2, розділу V ППБ України) - порушення усунуто, про що складено Акт від 09.01.2020 (фото додається); пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання ( пп. 6 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБ України) - за даним порушенням відповідно до Рішення міської ради від 25.02.2020 № 5384-69-УІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2019 № 5139-67-VII «Про міський бюджет м. Бориспіль на 2020 рік» головному розпоряднику бюджетних коштів «Управління освіти і науки Бориспільської міської ради» затверджено видатки на придбання протипожежного обладнання у сумі 1 035 525,0 грн та на проведення протипожежних робіт у закладах освіти у сумі 9 052 820,0 гривень; не всі переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення ( п. 3.10 глави 3 розділу V ППБ України) - порушення усунуто, про що складено Акт від 09.01.2020 (фото додається); не проведено ідентифікацію щодо віднесення до об'єкту підвищеної небезпеки. (Будівля підключена до газової мережі). (Пункт 1 Постанова КМУ № 956 від 11.07.2002 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» - за даним порушенням укладено договір № 56 від 25.02.2020 між ФОП « ОСОБА_1 » га Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради; працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту (ст. 20, п. 1, пп. 2 КЦЗ України) - за даним порушенням були подані такі клопотання до Управління освіти і науки Бориспільської міської ради від 19.09.2017 № 86; клопотання до Управління освіти і науки Бориспільської міської ради від 22.11.2017 № 117; клопотання до Управління освіти і науки Бориспільської міської ради від 31.01.2018 № 12; клопотання до Управління освіти і науки від 28.12.2019 № 118; вказані правопорушення, які зазначені в Акті перевірки від 23.12.2019 № 904, були підписані відповідачем із приміткою, що пункти 12, 13, 15 виконані. Усі інші зауваження будуть виконані за наявності фінансування.
Як вбачається із відзиву не всі встановлені порушення усунуті, а лише можливо будуть усунуті у майбутньому.
Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту 23.12.2019 № 904, а також відзиву на адміністративний позов встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
У такому стані пожежної та техногенної безпеки об'єкту перевірки відвідувачі закладу та персонал постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Крім того доказів усунення встановлених актом 23.12.2019 № 904, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.
У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул Шевченка, 2-а, шляхом зобов"язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об"єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 23.12.2019 № 904.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати до Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38537963) заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) "Сонечко" Бориспільської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул Шевченка, 2-а, шляхом зобов"язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об"єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.12.2019 № 904.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.