ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2021 р. справа № 300/92/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді та матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Генерального штабу Збройних Сил України, начальника кадрового центру Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо розгляду скарги від 30.11.2020 та зобов'язання її розглянути по суті, -
11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Генерального штабу Збройних Сил України, начальника кадрового центру Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо розгляду скарги від 30.11.2020 та зобов'язання її розглянути по суті.
Автоматизованою системою документообігу суду згідно з розпорядженням за №18 від 21.01.2021 вказана адміністративна справа, внаслідок повторного автоматизованого розподілу між суддями розподілена головуючому судді ОСОБА_2 .
Предметом спору за вказаним позовом є дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав позивача на належний розгляд та повноважною посадовою особою його звернення від 30.11.2020.
Предметом звернення позивача від 30.11.2020 є скарга на повноту та обґрунтованість внесеного подання для присвоєння почесного звання «заслужений юрист України» ОСОБА_3 .
Правовою підставою скарги позивача від 30.11.2020 є встановлені частиною дев'ятою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмеження, в тому числі в присвоєнні почесного звання, що поширюється на ОСОБА_4 , як на суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
ОСОБА_4 з 02.09.2010 і до цього часу одночасно зі мною працює суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, який з червня 2015 року призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України за №15 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію».
22.01.2021 суддею ОСОБА_5 у зв?язку з наявністю вказаних обставин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та на виконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Визначене, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.
Стаття 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України передбачає, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
З цього приводу необхідно зазначити, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
За внутрішнім переконанням суду, одночасність з 02.09.2010 здійснення правосуддя на професійній основі та зайняття штатних суддівських посад в Івано-Франківському окружному адміністративному суді суддею Бобровим Ю.О. та суддею Остап'юком С.В. не перешкоджає безсторонньому розгляду і вирішенню цієї справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, діючи як суд в цій справі суддя є вільний від будь-яких схильностей та упередженості.
Однак, така обставина є такою, що у стороннього спостерігача могла б викликати сумніви в об'єктивності судді, а також створює перешкоди у забезпеченні суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення сумнівів щодо своєї неупередженості, в разі їх виникнення.
Про виникнення в позивача сумніву щодо неупередженості суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду свідчить зазначена ним в позовній заяві необхідність оцінки судом зазначених обставин на предмет наявності підстав для самовідводу.
Крім того, оцінка цієї обставини у справі як такої, що може викликати сумніви в неупередженості судді, а також є підставою, передбаченою пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення заяви про самовідвід судді здійснена ухвалами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13, 14, 15, 18, 20 та 21 січня 2021 року, якими відведені від розгляду цієї справи судді Біньковська Н.В., Боршовський Т.І., Чуприна О.В., Главач І.А., Микитин Н.М., Гундяк В.Д. та Микитюк Р.В.
Як наслідок, судом встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Наявність вказаних обставин, виходячи із вищевказаних норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 та заяви про самовідвід судді, встановлено наявність інших обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Остап'юка С.В. та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Остап'юк С.В. - відведенню від розгляду та вирішення цієї адміністративної справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Заяву про самовідвід судді Остап'юка С.В. у справі №300/92/21 задовольнити.
Відвести суддю Остап'юка С.В. від розгляду адміністративної справи №300/92/21 за позовом ОСОБА_1 до начальника Генерального штабу Збройних Сил України, начальника кадрового центру Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо розгляду скарги від 30.11.2020 та зобов'язання її розглянути по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.