13 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/46/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
уповноважені представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020
та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 (в частині невизнання вимог АТ КБ «ПриватБанк»)
у справі №922/46/20
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , -
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ФО ОСОБА_1 , боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Борових І.А.; ухвалено керуючому реструктуризацією боржника надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника, офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановленому законодавством порядку.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснено 16.02.2020.
Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі до господарського суду надійшла заяви з грошовими вимогами до боржника від Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ "Приват Банк", кредитор, заявник), ГУ ДПС у Харківській області; ТОВ "ФК "Поліс".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 заяву АТ КБ "ПриватБанк" (вх. 6872 від 17.03.2020) з кредиторськими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано вимоги ПАТ "КБ "Приватбанк" у загальній сумі 3 599770,57 грн, 4204 грн судового збору - 2 черга; 1600759,94 грн - заборгованість за кредитом 2 черга; 1 321 460,93 грн - заборгованість по процентам 2 черга; 673 345,70 грн - пені 3 черга. В іншій частині заяви АТ "КБ "Приватбанк" відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 задоволено заяву Головного управління ДПС у Харківській області (вх. 6856 від 17.03.2020) з кредиторськими вимогами до боржника. Визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області в розмірі 34 235,90 грн, які включити до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості, а саме до другої черги вимог, та 4204 грн судового збору - 2 черга.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" (вх. 5876 від 05.03.2020) з кредиторськими вимогами до боржника.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 (про часткове визнання вимог АТ КБ "ПриватБанк") у справі №922/46/20 залишено без змін.
Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 визнано вимоги кредиторів:
- ПАТ КБ "Приватбанк" у загальній сумі 3 599 770,57 грн, з яких: 4204 грн судового збору - 2 черга, 1 600 759,94 грн - заборгованість за кредитом 2 черга, 1 321 460,93 грн - заборгованість по процентам 2 черга, 673345,70грн - пені 3 черга;
- Головного управління ДПС у Харківській області у загальному розмірі 38439,90 грн, з яких: 34 235,90 грн заборгованості з податкового боргу - 2 черга, 4 204 грн - судовий збір - 2 черга.
Керуючись положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ) суд виходив з того, що заява АТ "КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника була розглянута судом, за результатами розгляду постановлено ухвалу від 28.05.2020 у даній справі, якою визнано вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" частково, у загальній сумі 3 599 770,57 грн, а тому вказані вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 133 КУзПБ.
Не погодившись з прийнятою ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020, АТ КБ "ПриватБанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 по справі №922/46/20 в частині розміру визнаних вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" і визнати грошові вимоги останнього у повному обсязі: у розмірі 13 022 433,66 грн (10 801 073,23 грн - друга черга задоволення, 2221 360,43 грн (пеня) - третя черга задоволення), судовий збір по справі 4204,00грн, що вносяться до реєстру вимог кредиторів боржника.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції , який визнав кредиторські вимоги АТ "КБ "ПриватБанк" у такому розмірі: 4204,00грн - судовий збір - 2 черга; 1 600 759,94 грн - заборгованість за кредитом - 2 черга; 1 321 460,93 грн - заборгованість за процентами - 2 черга; 673 345,70грн пені - 3 черга, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 133 КУзПБ, зважаючи на їх визнання ухвалою місцевого господарського суду від 28.05.2019, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду від 02.09.2019.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ПАТ КБ "Приватбанк" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 в частині відмови у визнанні вимог AT КБ "ПриватБанк" і ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у повному обсязі.
Вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням абз. 4 частини другої 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 192, 524, 533 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 16.01.2019 у справі №464/3790/1-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, у постановах Верховного Суду від 01.03.2019 у справі 752/18552/17, від 29.05.2019 у справі № 523/9078/16-ц, від 16.10.2019 у справі №522/11364/15-ц, від 17.10.2019 у справі № 621/285/18, від 17.10.2019 у справі №461/6129/16-ц, від 05.02.2020 у справі № 750/2000/18.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права
Апеляційний перегляд ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 28.05.2020 судом апеляційної інстанції здійснювався в межах доводів апеляційної скарги AT КБ "ПриватБанк", який просив змінити ухвалу суду попереднього засідання від 28.05.2020 в частині визнаних вимог кредитора AT КБ "ПриватБанк" і визнати грошові вимоги AT КБ "ПриватБанк" у повному обсязі: 13022433,66 грн та судовий збір по справі 4204,00 грн. В іншій частині ухвала попереднього засідання суду першої інстанції від 28.05.2020 у справі № 922/46/20 у відповідності до частини 1 статті 269 ГПК України не переглядалась.
Отже, Верховним Судом здійснюється касаційне провадження за касаційною скаргою AT КБ "ПриватБанк" на постанову апеляційного суду від 02.09.2020 та ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції від 28.05.2020 у справі №922/46/20 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог AT КБ "ПриватБанк".
За приписами частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з положеннями статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною шостою статті 45 КУзПБ встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
В статті 133 КУзПБ закріплено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом у даній справі здійснено персональний розгляд грошових вимог кредиторів до боржника, що звернулись із заявами до господарського суду, зокрема й AT КБ "ПриватБанк", за результатами розгляду яких по суті постановлено ухвалу від 28.05.2020 про часткове задоволення заяви AT КБ "ПриватБанк, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 02.09.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021. Суди визнали обґрунтованими та доведеними вимоги AT КБ "ПриватБанк" в такому розмірі: 1600 759,94 грн - заборгованість за кредитом, 1 321 460,93 грн. - заборгованість за процентами, 673 345,70 грн - пені, а також 4204 грн судового збору, сплаченого при зверненні із заявою з грошовими вимогами. В іншій частині заяви АТ "КБ "Приватбанк" відмовлено.
Отже, зазначена ухвала господарського суду за результатами персонального розгляду грошових вимог AT КБ "ПриватБанк" є чинною та обов'язковою до виконання на всій території України відповідно до статті 124 Конституції України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що результат розгляду грошових вимог AT КБ "ПриватБанк», який визнаний судом в ухвалі від 28.05.2020, свідчить про наявність правових підстав для їх визнання в ухвалі суду за результатами попереднього засідання як підсумовуючого судового рішення, що відповідає за обсягом і змістом всій сукупності розглянутих судом кредиторських вимог, із обґрунтуванням черговості їх задоволення відповідно до статті 133 КУзПБ.
При цьому, мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання та відмову у визнанні вимог AT КБ "ПриватБанк" у відповідних розмірах, відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі попереднього засідання за результатами розгляду вимог усіх кредиторів, яка містить посилання на ухвалу з приводу розгляду вимог кожного конкретного кредитора, зокрема й AT КБ "ПриватБанк" .
Щодо розгляду доводів касаційної скарги по суті слід зазначити, що вони є ідентичними за змістом з доводами касаційної скарги, поданими AT КБ "ПриватБанк" на постанову суду апеляційної інстанції від 02.09.2020, ухвалену за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції від 28.05.2020, якою окремо визначався розмір вимог кредитора AT КБ "ПриватБанк", та яким надана відповідна правова оцінка в постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у даній справі. При цьому, Судом було враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2018 у справі №902/1151/15, та зазначено про відсутність підстав для відступу від нього в даній справі.
Посилання в касаційній скарзі на неурахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 16.01.2019 у справі №464/3790/1-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, у постановах Верховного Суду від 01.03.2019 у справі 752/18552/17, від 29.05.2019 у справі № 523/9078/16-ц, від 16.10.2019 у справі №522/11364/15-ц, від 17.10.2019 у справі № 621/285/18, від 17.10.2019 у справі №461/6129/16-ц, від 05.02.2020 у справі № 750/2000/18, колегія суддів відхиляє, оскільки правові висновки у вказаних справах стосуються відмінних від даної справи правовідносин, а саме, застосування положень пункту 8 частини першої статті 49 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» при вирішенні питання щодо виконання державним виконавцем судового рішення про стягнення суми, визначеної у рішенні суду в іноземній валюті, в тому числі із зазначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом НБУ на час вирішення спору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд вважає, що оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 частині невизнання вимог АТ КБ «ПриватБанк» у справі №922/46/20 - залишити без змін.
Розподіл судових витрат
Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 в частині невизнання вимог АТ КБ «ПриватБанк» у справі №922/46/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.