Справа № 344/963/21
Провадження № 1-кс/344/384/21
22 січня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12020090010002046 від 11.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 10.09.2020, близько 23 год 25 хв, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ніж, прийшов у двір будинку АДРЕСА_1 .
В цей же час та місці, ОСОБА_4 побачив у дворі будинку автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 та автомобіль марки SEAT IBIZA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , в ОСОБА_4 виник неправомірний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій.
З метою реалізації свого неправомірного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перебуває в громадського місці, а саме у дворі будинку АДРЕСА_1 , з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету у вигляді ножа, здійснив пошкодження передньої правої шини, а також задньої правої шини транспортного засобу марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим привів їх у тимчасово непридатний стан.
Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , тобто у громадському місці, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета у вигляді ножа, почергово здійснив пошкодження передньої правої шини та задньої правої шини транспортного засобу марки SEAT IBIZA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим привів їх у тимчасово непридатний стан.
Під час вчинення ОСОБА_4 хуліганських дій, в автомобілі марки MITSUBISHI PAJERO WAGON спрацювала сигналізація, яку почув ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . З метою припинення неправомірних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 вибігли на вулицю.
ОСОБА_4 , побачивши ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , почав тікати в напрямку будинку АДРЕСА_3 .
Надалі ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , наздогнавши ОСОБА_4 у дворі будинку АДРЕСА_3 , намагалися затримати останнього, однак ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності, в присутності сторонніх осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножа, умисно наніс декілька цілеспрямованих ударів в ділянку грудної клітки ОСОБА_8 , чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження.
Вказані хуліганські дії ОСОБА_4 були припиненні ОСОБА_6 , а потерпілого ОСОБА_8 каретою швидкої медичної доставлено в КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» де йому надано медичну допомогу.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 пошкоджено транспортний засіб марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим заподіяно майнової шкоди ОСОБА_6 , а також пошкоджено автомобіль марки SEAT IBIZA, реєстраційний номер НОМЕР_2 чим заподіяно майнової шкоди ОСОБА_7 .
Крім того, досудовим розслідування встановлено, що 10.09.2020 року, близько 23 год, 25 хв, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_1 , під час вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень умисно наніс заздалегідь заготовленим предметом ззовні схожим на ніж декілька цілеспрямованих ударів в ділянку грудної клітки ОСОБА_8 .
В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення грудної клітки зліва, яке згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
27 листопада 2020 року ухвалою Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 24січня 2021 року включно.
На даний час немає жодних підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України заявлені раніше ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання чи особистої поруки не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та можливості незаконно впливати на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, тобто не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зазначеним ризикам, виконання завдань кримінального провадження, а також необхідних слідчих, процесуальних дій, які мають важливе значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду, необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів наведених в ньому, просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні думку щодо клопотання не висловив.
У судовому засіданні захисник не заперечив проти продовження строків тримання підозрюваного під вартою. Останньому призначено психіатричну експертизу, тому до моменту її завершення підозрюваного доцільно утримувати під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
21 вересня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
09 жовтня 2020 року ухвалою Івано-Франківського міського суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 20 листопада 2020 року включно.
11 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 21 грудня 2020 року включно.
27 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12020090010002046 до п'яти місяців, а саме до 21 лютого 2021 року включно.
27 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 24 січня 2021 року включно.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Причетність до вказаних злочинів ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, його вік, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до - 21 лютого 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера, до 21 лютого 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1