Справа № 344/512/21
Провадження № 1-і/344/1/21
21 січня 2021 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , про повернення речових доказів в кримінальному провадженні № 12017090010002162, -
13.01.2021 ОСОБА_3 , звернулася до судді з вказаним клопотанням, в якому просила повернути карабін нарізний марки Browning калібр 30-06Spr, № НОМЕР_1 , який постановою від 31.10.2017 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №1201709001002162, у зв'язку з закриттям кримінального провадження через встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки є дочкою покійного ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, вимоги клопотання підтримала в повному обсязі, просила задоволити.
Слідчий не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, його неявка не перешкоджає розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання не прибули приходжу до висновку, про можливість розгляду скарги без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
В провадженні слідчого СВ ВП ГУНП в Івано-Франківській області знаходилось кримінальне провадження № 1201709001002162 від 29.05.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст 115 КК України.
Відповідно до накладної № 8 від 09.11.2019 мисливський карабін з ременем 1 шт., оптичний приціл,1 шт., шомпол, 1 шт., набір щіток для чищення зброї, 3шт., два футляри з чоковими насадками, 2шт., ключ для встановлення чокової насадки,1 шт., підсумок із 9-ма патронами до нарізної вогнепальної зброї 9 шт.,(а.с.4), зберігається у камері схову речових доказів Івано-Фраківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, який згідно постанови визнано речовим доказом та переданий на зберігання у кримінальному провадженні № 1201809001003176 за ознаками кримінального правопорушення, предбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
07.12.2017 відповідно до довідки № 278/01-16 виданою приватним нотаріусом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , є спадкоємницею за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с.5)
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 321 ЦПК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з'ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.
Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля (ч. 6 ст. 100 КПК України).
За положенням ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Статтею 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як встановлено під час провадження по справі, кримінальне провадження № 1201709001002162 закрито у зв'язку відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, тому карабін нарізний калібр марки Browning 30-06Spr, № НОМЕР_1 , який постановою слідчого про визнання речовим доказом від 31.10.2017 було визнано речовим доказом підлягає поверненню його власнику (законному володільцю), яким є особа, у якої його було вилучено.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 100, 171-174, 309 КПК України, суддя -
Клопотання задоволити.
Повернути карабін нарізний марки Browning калібр 30-06Spr, № НОМЕР_1 , який постановою від 30.10.2017 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017090010002162.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1