29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" січня 2021 р. Справа № 924/1132/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області
про стягнення 338956,89 грн
та зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області
про зобов'язання здійснити коригування ціни
за участю представників:
товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес": Нечипорук І.С. - згідно з ордером
товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна": Стельмах Ю.М. - згідно з ордером
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області 338956,89 грн, з яких 335810,39 грн вартості неоплаченого товару, 1987,26 грн пені, 1159,24 грн процентів річних.
Ухвалою суду від 20.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 17.11.2020.
Ухвалою суду від 17.11.2020 до спільного розгляду з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області про стягнення 338956,89 грн у справі №924/1132/20 прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області про зобов'язання здійснити коригування ціни; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; здійснено перехід до розгляду справи №926/1132/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.11.2020, яке у подальшому відкладено на 03.12.2020 та 15.12.2020.
Ухвалою суду від 15.12.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.01.2021.
В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" посилається на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" обов'язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №/1000061397 від 06.07.2020. Правовою підставою позову зазначає положення ст. ст. 258, 526, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у відзиві на позов (від 06.11.2020) проти позовних вимог заперечило, посилаючись на ненастання строку виконання обов'язку з оплати решти вартості отриманого товару, оскільки позивачем не було надано всіх документів, які передбачені умовами укладеного договору для здійснення остаточного розрахунку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" у відповіді на відзив (від 13.11.2020) зауважило, що відповідач за первісним позовом не зазначив, які конкретно документи не були передані йому за договором та не довів, що документи не були йому передані чи передані не в повному обсязі, як і не довів, які саме зобов'язання, визначені п. п. 3.2, 3.7, 4.1 договору, порушені позивачем за первісним позовом. Звернув увагу на те, що відповідач за первісним позовом не заперечує факту поставки товару, відтак, отримав видаткову накладну від 23.07.2020. Зазначає, що перелік документів згідно з п. 3.7 договору повинен був бути наданим до поставки товару і ці зобов'язання ТОВ "Прогрес" було виконано. Повідомив про реєстрацію податкової накладної щодо здійсненої поставки. Також стверджує, що відповідачу за первісним позовом було надано документи, передбачені п. 3.2 договору, а обов'язку надання документів, передбачених п. 3.7 договору, на позивача за первісним позовом не покладено.
В обґрунтування зустрічного позову про зобов'язання здійснити коригування ціни ріпака, поставленого за видатковою накладною №5210034338 від 23.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020 шляхом зменшення ціни однієї тонни ріпаку на 372,55 грн без ПДВ (447,06 грн з ПДВ), а всього на загальну суму 281820,82 грн товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", звертаючи увагу на положення п.п.2.1.,4.2 договору , посилається на невідповідність отриманого товару якісним характеристикам, передбаченим договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 673, 674, 678 ЦК України.
У відзиві на позовну заяву (зустрічну) (від 23.11.2020) товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" вважає, що зазначені у зустрічному позові обставини свідчать про визнання товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" факту отримання документів, передбачених п. 3.2 договору. Звертає увагу на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" не надало доказів у підтвердження невідповідності поставленого зерна якісним характеристикам, а розрахунок коригування ціни не відповідає вимогам договору (п. 4.2). Зауважує про різницю показників "олійність" та "оліїста домішка", при цьому договором не передбачено коригування ціни у зв'язку з невідповідністю олійності зерна, а доказів про невідповідність зерна по нормам оліїстої домішки суду не надано. Одночасно при коригуванні ціни товару до розрахунку береться фізична (а не залікова чи середня вага) кожної партії. Зазначає про право продавця відмовитися від коригування ціни (п. 4.3 договору) та зауважив, що позивач за зустрічним позовом не виставляв претензій щодо якісних характеристик зерна та не звертався за коригуванням ціни.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у відповіді на відзив (від 11.12.2020) звернуло увагу на вимоги договору щодо олійності товару, яка підтверджується довідкою ТОВ "П'ятидні", карткою аналізу зерна. Вважає, що сторони при укладенні договору у п. 4.2 мали на увазі саме показник олійності. Проаналізувавши наявні у справі форми 47, вказує, що поставлений товар не відповідає також показникам смітної домішки. Вважає, що п. 4.3 договору не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ТОВ "Прогрес" зазначено про понесення ним транспортних витрат.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" у судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у судовому засіданні підтримав зустрічні позовні вимоги, вказуючи про необґрунтованість первісного позову.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
06.07.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (продавець) укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар: залікова кількість 600 т +/- 3% , ціна за 1 тонну товару становить - 13367,20 грн (496 доларів США), а також загальну вартість договору: 8020320,00 гривень, 297000,00 доларів США (ціна вказана станом на дату укладення договору та зазначено її еквівалент в доларах США).
Згідно з п. 1.3 договору вартість товару у гривні коригується за комерційним курсом на дату, що передує дню видачі видаткової накладної (за наведеною у договорі формулою).
За умовами п. 2.1 договору товар повинен бути здорової товарної якості, не мати сторонніх запахів та не містити карантинних об'єктів, без токсичних речовин та ядовитих зерен. Якість товару повинна відповідати наступним якісним характеристикам, зокрема: сміттєві домішки - максимум 2,0%; олійність мін. 42% на сиру речовину.
Як передбачено умовами п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010/2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (надалі - зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов'язаний завчасно повідомити продавця у будь-який зручний спосіб (в т.ч. засобами електронного зв'язку) про місце поставки.
Згідно з п. 3.1.1 договору за додатковою угодою сторін поставка товару також можлива на умовах EXW (елеватор продавця) у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. В такому разі сторони у вказаній додатковій угоді погоджують нову ціну товару, яка визначатиметься з урахуванням наступних витрат та підлягатиме зменшенню на: - транспортно-логістичні витрати із доставки товару із елеватора продавця до терміналу/терміналів поставки згідно із пунктом 3.1 вище. При цьому транспортно-логістичні витрати надаються експедиторами та/чи перевізниками покупця; - вартість послуг одного місця складського зберігання товару на елеваторі продавця; - вартість послу відвантаження товару для доставки в порт; - 0,7% втрат (розмір природних втрат при зберіганні товару згідно норм природного убутку; розмір втрат в процесі сушки і очистки товару; механічні втрати, що виникають під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщення товару); - фінансові втрати покупця із розрахунку 8% річних за місяць в долара США.
Відповідно до умов п. 3.2 договору продавець зобов'язується передати покупцю оригінали (якщо не буде зазначеного іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної; податкової накладної (в електронній формі, передбаченій в ПКУ); аналізної картки Ф47 на партію зерна. Для поставки на EXW додатково надаються: посвідчення якості лабораторії зернового складу, складська квитанція на ім'я покупця, акт приймання-передачі товару, підписаний зерновим складом та продавцем - для підпису покупцем.
До поставки продавець зобов'язується передати покупцю належним чином завірені (підписом повноважного представника продавця та печаткою) копії наступних документів: реквізити, завірені підписом і печаткою директора; свідоцтво про державну реєстрацію; остання зареєстрована редакція статуту; витяг з реєстру платників ПДВ або свідоцтво; форма № 4-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); форма № 29-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); форма № 37-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); податкова декларація платника єдиного податку 4 групи з підтвердженням оплати податку (платіжне доручення з відміткою банку чи банківська квитанція); довідка про наявність земельних угідь (2019-2020 роки) або витяги про реєстрацію речових прав на земельні ділянки (не для платників єдиного податку 4 групи); довідка про набуття статусу платника єдиного податку 4 групи (дійсна на 2020 рік); протокол/наказ про призначення на посаду осіб, уповноважених підписати даний договір; паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру щодо усіх посадових осіб, що підписали договір та додатки до нього, а також наказ на особу, що відповідає за ведення бухгалтерського обліку; протокол загальних зборів учасників / рішення засновників тощо про надання згоди на укладення цього договору (оригінал).
Пунктом 3.3 договору встановлено, що продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму товару у строк до 15.08.2020.
За умовами п. 3.7 договору додатково продавець може передати покупцю документи на основі Директиви 2009/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлювальних джерел та ISCC (Міжнародна система сертифікації та викидів оксиду вуглецю), а саме: самодекларація; чек лист 4 тех карта. Форми бланків зазначених документів є невід'ємною частиною договору.
Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки: 80% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної; 20% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. п. 3.2, 3.7 договору (п. 4.1 договору).
У п. 4.2 договору зазначено, що у разі невідповідності якісних показників встановленим вимогам покупець має право відкоригувати ціну товару в нижченаведених розмірах (для фізичної ваги, ціна вказана з ПДВ), зокрема: смітна домішка: знижка 0,12% від ціни товару за кожний 0,1% невідповідності між 2,1% та 15%; олійна домішка: знижка 0,15% ціни товару за кожний 0,1% між 42% та 40,0%. Коригування ціни здійснюється покупцем в односторонньому порядку на підставі документів, що підтверджують якість товару, окремо по кожному автомобілю із доставленим зерном (не на підставі середніх показників).
У разі коли продавець відмовляється від коригування ціни на вказаних в п. 4.2 умовах, він зобов'язується компенсувати покупцю транспортні витрати за винятком випадків, коли такі оплачувалися продавцем (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору при доставці товару автомобільним транспортом кількість поставленого зерна визначається за показниками ваги покупця або вантажоотримувача відповідно до місця поставки. У разі транспортування зерна з поля та неможливості зазначення у товарно-транспортній накладній точної маси зерна показники прибуткової накладної приймаються сторонами як остаточні, а сама прибуткова накладна має силу акта про приймання матеріалів за формою №М-7, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193.
Якість товару приймається за результатами лабораторних досліджень зернового складу, зазначеного в п. 3.1 договору. У випадку поставки неякісного товару покупець має право на односторонню відмову від його приймання та оплати. Як арбітра з якості сторони погодили ДП "Укрметртестстандарт". Якість товару, визначена арбітром, вважається обов'язковою для обох сторін (п. 5.2 договору).
Товар вважається переданим продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.3 договору).
За умовами п. 5.4 договору поставка товару на умовах EXW здійснюється відповідно до порядку переоформлення права власності на зерно на зерновому складі. Усі складські документи повинні відповідати вимогам Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 №198, та іншим вимогам законодавства. Товар вважається переданим продавцем за кількістю, вказаною у складській квитанції. Товар вважається переданим продавцем покупцю за якістю у відповідності до посвідчення якості (форма №47), виданим зерновим складом (із можливістю застосування п. 5.2 договору).
Згідно з п. 6.1 договору в разі несвоєчасної сплати сторона, що прострочила, сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов'язків за договором.
23.07.2020 сторонами укладено додаток до договору купівлі-продажу майбутнього врожаю №1000061397 від 06.07.2020, відповідно до п. 1 якого на виконання п. 3.1.1 договору сторони погодили, що поставка буде здійснюватися на умовах EXW у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. Місцем поставки на умовах EXW є наступний зерновий склад: товариство з обмеженою відповідальністю П'ятидні, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. П'ятидні, вул. Незалежності, 56.
У зв'язку зі зміною умов поставки сторони домовились, що ціна за договором становить 465,96 доларів з ПДВ (п. 2 додатку).
Сторони домовились про застосування для обміну документами відповідної електронної пошти постачальника та відповідної електронної пошти продавця. У разі виникнення розбіжностей норми даного додатку мають перевагу над нормами договору (п. п. 3, 4 додатку).
Договір та додаток до нього підписані сторонами та скріплені відтисками їхніх печаток.
Згідно з видатковою накладною від 23.07.2020 №5210034338 (на підставі договору від 06.07.2020 №1000061397) позивачем передано відповідачу ріпак І класу в кількості 630387 кг всього на суму 8179051,96 гривень.
У матеріали справи надано акт прийому-передачі від 23.07.2020, в якому зазначено, що ТОВ "Суффле Агро Україна" (покупець), ТОВ "Прогрес" (продавець), ТОВ "П'ятидні" (зерновий склад) склали акт на підтвердження передання продавцем і прийняття покупцем у власність, прийняття зерновим складом на зберігання товару: ріпаку 1 класу в кількості 630,387 тон, що підтверджено складською квитанцією на зерно серії АБ №848400 від 23.07.2020. В акті зазначено, що сторони одна до одної претензій по кількості та якості товару не мають (акт містить підписи представників та відтиски печаток продавця та зернового складу).
Відповідно до складської квитанції на зерно №36 від 23.07.2020 зерновий склад ТОВ «П'ятидні» прийняв на зберігання від ТОВ «Суффле Агро Україна» на підставі договору складського зберігання від 21.07.2020 №20-28/07/20 зерно: насіння ріпака І класу, рік збирання урожаю 2020, вага фізична: 630387 кг, вага залікова: 630387 кг, державний стандарт ДСТУ 4966:2008, вологість 8%, сміттєва домішка 2%; документ, що засвідчує якість зерна: посвідчення №00003582 від 23.07.2020, видане ВТЛ ТОВ «П'ятидні».
В посвідченні про якість зерна №00003582 від 23.07.2020 ( форма №42) зазначено відправником зерна ріпака в кількості 630387 кг є ТОВ «Прогрес», одержувачем - ТОВ «Суффле Агро Україна», вага 630387 кг, вміст олії - 43,0%, вологість -8% , домішки бур'янові - 2,0%.
У матеріали справи також надано протокол від 23.07.2020, в якому сторонами зафіксовано кількість, базову ціну та показники якості ріпаку (дані не зазначено).
Позивачем відповідачу виписано податкову накладну від 23.07.2020 №14 на суму 6815876,63 грн без ПДВ, яка зареєстрована 12.08.2020 згідно з квитанцією №1.
Крім того, до матеріалів додано копії карток аналізу зерна: від 17.07.2020 №7 (маса партії 111980 кг, вміст олії 40,5%), від 18.07.2020 №10 (маса партії 117270, вміст олії не вказано), від 19.07.2020 №11 (маса партії 130160, вміст олії 42%), від 21.07.2020 №22 (маса партії 106340 кг, вміст олії не вказано), від 22.07.2020 №26 (маса партії 97930, вміст олії не вказано), від 22.07.2020 №28 (маса партії 91250 кг вміст олії не вказано), від 23.07.2020 №29 (маса партії 1400, вміст олії не вказано).
Згідно із заключною випискою за 27.07.2020 відповідачем сплачено позивачу 1000000,00 грн, згідно з виписками по рахунку за 24.07.2020 - 5543241,57 грн, за 13.08.2020 - 1000000,00 грн, за 18.08.2020 - 300000,00 грн за ріпак згідно з видатковою накладною від 23.07.2020 №5120034338, всього 7843241,57 гривень.
Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (від 19.08.2020 №188), в якому, посилаючись на наявність за договором купівлі-продажу від 06.07.2020 №1000061397 заборгованості в сумі 335810,39 грн, вимагав дотримуватись п. 4.1 договору та погасити заборгованість (опис вкладення, накладна відділення поштового зв'язку від 25.08.2020 №4470101483070, інформація щодо відстеження відправлення №4470101483070 про вручення 31.08.2020).
Також позивач звернувся до відповідача з претензією (від 21.08.2020 №193), в якій просив забезпечити невідкладне виконання грошового зобов'язання по договору від 06.07.2020 №1000061397 та погасити заборгованість в сумі 335810,39 грн (опис вкладення, накладна відділення поштового зв'язку від 22.08.2020 №4470242035586, інформація щодо відстеження відправлення №4470242035586 про вручення 26.08.2020).
ТОВ "Суффле Агро Україна" у матеріали справи надано складений ним розрахунок (№5210035866 від 08.09.2020) коригування до накладної №5210034338 від 23.01.2020 із зазначенням суми: 281820,82 грн, а також копію листа ТОВ "П'ятидні" від (02.11.2020), в якому повідомляється, що відповідно до складської квитанції на зерно №36 від 23.08.2020 від ТОВ "Прогрес" було прийнято на зберігання 630387 кг насіння ріпака 1 класу урожаю 2020 року, який було переоформлено на ТОВ "Суффле Агро Україна". На вказану партію ріпака було видано посвідчення про якість зерна №00003582 від 23.07.2020 (форма №42). У вказаному посвідченні про якість ріпака показник вологості зазначений в розмір 8%, а вміст олії (олійність) зазначено в розмірі 43% у сухій речовині. Відповідно вміст олії на сиру речовину становить 39,6%, що обраховується за формулою: значення W (волога) 8%, О (олія на суху речовину) - 43%. Формула: О (сира) = ((100-W) х О (суха))/100=((100-8%)х43)/100 - 39,6% (на сиру речовину).
З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №/1000061397 від 06.07.2020 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 338956,89 грн, з яких 335810,39 грн вартості неоплаченого товару, 1987,26 грн пені, 1159,24 грн процентів річних.
Відповідач за первісним позовом, у свою чергу, вважаючи, що отримане зерно не відповідає передбаченим договором якісним характеристикам, просить зобов'язати здійснити коригування ціни ріпака, поставленого за видатковою накладною №5210034338 від 23.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020, шляхом зменшення ціни однієї тонни ріпаку на 372,55 грн без ПДВ (447,06 грн з ПДВ), а всього на загальну суму 281820,82 гривні.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається з матеріалів справи, 06.07.2020 між позивачем за первісним позовом (продавець) та відповідачем за первісним позовом (покупець) укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар в строки, передбачені в цьому договорі, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У підтвердження виконання обов'язку з поставки товару за договором позивачем за первісним позовом надано видаткову накладну від 23.07.2020 №5210034338 про передання відповідачу ріпаку І класу в кількості 630387 кг всього на суму 8179051,96 гривень.
Крім того, до матеріалів справи долучено складську квитанцію на зерно №36 від 23.07.2020, посвідчення про якість зерна №00003582 від 23.07.2020, протокол від 23.07.2020, податкову накладну від 23.07.2020 №14, картки аналізу зерна, акт прийому-передачі від 23.07.2020.
Заперечень щодо поставки - отримання зазначеного товару сторони не висловили.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Сторони у п. 4.1 договору погодили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки: 80% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної; 20% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. п. 3.2, 3.7 договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідачем за первісним позовом частково здійснено оплату товару, отриманого за видатковою накладною від 23.07.2020 №5210034338, що підтверджується виписками за 27.07.2020 на 1000000,00 грн, за 24.07.2020 - 5543241,57 грн, за 13.08.2020 - 1000000,00 грн, за 18.08.2020 - 300000,00 грн на загальну суму 7843241,57 гривень.
Отже, відповідачем за первісним позовом згідно з п. 4.1 договору сплачено 80% вартості товару після його отримання згідно з видатковою накладною (6543241,57 грн), а також 1300000,00 грн після 12.08.2020, тобто після реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №14. Вартість товару, що залишилась неоплаченою, становить 335810,39 гривень.
Відповідач за первісним позовом в обґрунтування своїх доводів заперечив настання строку оплати товару відповідно до п. 4.1 договору, оскільки позивачем не виконано умови договору щодо передачі відповідачу всіх передбачених п. 3.2, 3.7 документів. Вказує, що ним отримано лише видаткову та податкову накладні, складську квитанцію та посвідчення якості лабораторії зернового складу.
Так, відповідно до умов п. 3.2 договору продавець зобов'язується передати покупцю оригінали (якщо не буде зазначено іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної; податкової накладної (в електронній формі, передбаченій в ПКУ); аналізної картки Ф47 на партію зерна. Для поставки на EXW додатково надаються: посвідчення якості лабораторії зернового складу, складська квитанція на ім'я покупця, акт приймання-передачі товару, підписаний зерновим складом та продавцем - для підпису покупцем. До поставки продавець зобов'язується передати покупцю належним чином завірені (підписом повноважного представника продавця та печаткою) копії наступних документів: реквізити, завірені підписом і печаткою директора; свідоцтво про державну реєстрацію; остання зареєстрована редакція статуту; витяг з реєстру платників ПДВ або свідоцтво; форма № 4-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); форма № 29-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); форма № 37-СГ з відміткою про прийняття (2020 рік); податкова декларація платника єдиного податку 4 групи з підтвердженням оплати податку (платіжне доручення з відміткою банку чи банківська квитанція); довідка про наявність земельних угідь (2019-2020 роки) або витяги про реєстрацію речових прав на земельні ділянки (не для платників єдиного податку 4 групи); довідка про набуття статусу платника єдиного податку 4 групи (дійсна на 2020 рік); протокол/наказ про призначення на посаду осіб, уповноважених підписати даний договір; паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру щодо усіх посадових осіб, що підписали договір та додатки до нього, а також наказ на особу, що відповідає за ведення бухгалтерського обліку; протокол загальних зборів учасників / рішення засновників тощо про надання згоди на укладення цього договору (оригінал).
За умовами п. 3.7 договору додатково продавець може передати покупцю документи на основі Директиви 2009/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлювальних джерел та ISCC (Міжнародна система сертифікації та викидів оксиду вуглецю), а саме: самодекларація; чек лист; тех карта.
З приводу наведених заперечень відповідача за первісним позовом суд вважає за необхідне зауважити, що частина документів, на неотримання яких посилається відповідач за первісним позовом, як от реквізити, завірені підписом і печаткою директора, свідоцтво про державну реєстрацію, остання зареєстрована редакція статуту тощо за умовами п. 3.2 договору повинні бути надані відповідачу за первісним позовом до поставки товару. При цьому, виходячи з переліку таких документів, останні призначені переважно для підтвердження правомочностей та можливостей позивача за первісним позовом щодо укладення і виконання договору. Виходячи з того, що договір між сторонами укладено, він на час розгляду спору є чинним та дійсним, факт поставки товару за договором вже відбувся, відповідачем за первісним позовом не висловлено будь-яких зауважень до позивача за первісним позовом щодо ненадання вищенаведених документів до укладення договору, слідує, що, прийнявши від позивача за первісним позовом товар, відповідач за первісним позовом отримав інформацію щодо правомочностей позивача за первісним позовом на укладення договору та наявність у нього можливостей щодо його виконання.
Щодо ненадання позивачем відповідачу аналізної картки Ф47 на партію зерна, суд звертає увагу на те, що зазначена картка відображає відомості про якість зерна, при цьому відповідачем уже отримано від позивача посвідчення якості лабораторії зернового складу з відповідними відомостями, а копії аналізних карток долучено позивачем до матеріалів справи. Також враховується, що зауважень щодо належного виконання позивачем зобов'язань за договором, зокрема і щодо надання документів, що підтверджують якість товару, при підписанні видаткової накладної відповідачем за зустрічним позовом не висловлено. А тому факт підписання відповідачем вказаної накладної та прийняття товару за нею свідчить про передачу позивачем і отримання необхідних документів відповідачем.
Одночасно надання позивачем документів, перерахованих у п. 3.7 договору, не має обов'язкового характеру та є виключно правом позивача.
Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідачем за зустрічним позовом не надано будь-яких доказів щодо встановлення строку для передання позивачем за зустрічним позовом документів, що стосуються товару (звернень, вимог, претензій тощо).
Таким чином, враховуючи наведене вище, посилання відповідача за первісним позовом на ненадання позивачем за первісним позовом відповідних документів не є достатньою підставою для звільнення від обов'язку сплати заборгованості за фактично отриманий товар та не відповідає принципам належності виконання зобов'язання (ст. 526 ЦК України), добросовісності, розумності та справедливості (ст. ст. 3, 627 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача за первісним позовом про ненастання строку виконання зобов'язання з остаточного розрахунку за отриманий товар та наявність правових підстав для стягнення заборгованості в сумі 335810,39 гривень. При цьому звертається увага на те, що відповідачем за первісним позовом частково здійснено оплату передбачених п. 4.1 договору 20% вартості товару і без отримання документів, зазначених у відзиві на позов.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 1159,24 грн 3% річних згідно з поданим розрахунком.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних, судом звертається увага на використання позивачем за первісним позовом у розрахунку показника кількості днів у році - 365, натомість у 2020 році кількість днів становить 366. З огляду на зазначене, здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом за заявлений позивачем період, становить 1156,07 гривень. Відтак, у первісному позові в частині стягнення 3,17 грн 3% річних необхідно відмовити.
Позивач у первісному позові просить стягнути з відповідача за первісним позовом 1987,26 грн пені.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони у п. 6.1 договору погодили, що в разі несвоєчасної сплати сторона, що прострочила, сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені та враховуючи те, що 2020 рік, в якому здійснюється нарахування, має 366 днів, суд вважає, що правомірним є нарахування пені в сумі 1981,83 гривень. Відповідно, у первісному позові в частині стягнення 5,43 грн пені необхідно відмовити.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог первісного позову, а саме: в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 335810,39 грн заборгованості, 1156,07 грн 3% річних та 1981,83 грн пені. У решті вимог первісного позову належить відмовити з вищенаведених підстав.
Витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
У позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема: 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі за вивчення обставин і документів по справі та підготовку позовної заяви і розрахунків до неї, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (які очікувано будуть понесені у зв'язку з розглядом справи).
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги позивачем надано до матеріалів справи копії ордеру на надання правничої допомоги від 29.09.2020, виданого на ім'я адвоката Матвіїва В.М.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.12.2008, виданого на ім'я Матвіїва В.М.
Також додано копію договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва від 25.09.2020, укладеного між ТОВ "Прогрес" (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат), за яким адвокат приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому професійної правничої допомоги і здійснення представництва по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Суффле Агро Україна" по договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061396 від 06.07.2020, а також по наданню професійної правничої допомоги і здійснення представництва в рамках інших ймовірних справ/питань, які прямо чи опосередковано будуть пов'язані з необхідністю захисту/поновлення майнових (речових) прав клієнта щодо вказаного в даному пункті контрагента.
Адвокат здійснює представництво клієнта в суді загальної та спеціальної (господарської) юрисдикції першої та апеляційної інстанцій (п. 1.4 договору про надання правничої допомоги).
У п. 4.3 договору про надання правничої допомоги сторони передбачили, що фіксування домовленості клієнта та адвоката щодо загальної суми гонорару (винагороди) відбуватиметься в додаткових угодах до даного договору та/або в розрахункових квитанціях, виданих адвокатом, які не підлягають оприлюдненню, окрім випадків прямо передбачених даним договором чи законодавством.
Сторони погодили, що обчислення розміру гонорару здійснюється наступним чином: за надання правничої допомоги і здійснення представництва клієнта в судових засіданнях, а також підготовку інших необхідних процесуальних документів (заяв по суті спору тощо), клієнт сплачує винагороду, виходячи з кількості затраченого адвокатом часу в інтересах клієнта. При цьому до розрахунку буде братися вартість однієї години роботи адвоката (надання правничої допомоги і здійснення представництва) в розмірі 1000 грн (п. 4.4 договору про надання правничої допомоги).
Відповідно до п. 4.5 договору про надання правничої допомоги по факту надання правничої допомоги і здійснення представництва сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг та/або звіт про затрачений адвокатом час на виконання договору.
Адвокатом складено довідку-розрахунок кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва у справі №924/1132/20 з описом робіт (наданих послуг): з'ясування фактичних обставин справи у клієнта, вивчення наданих клієнтом документів, надання правничої консультації щодо формування позиції клієнта - 3 год. вартістю 3000,00 грн; складання проекту позовної заяви - 2 год. вартістю 2000,00 грн; проведення розрахунків штрафних та компенсаційних виплат за позовною заявою - 1 год. вартістю 1000,00 грн; ознайомлення із відзивом на позовну заяву - 1 год. вартістю 1000,00 грн; надання 12.11.2020 правничої консультації клієнту щодо відзиву та з'ясування у нього обставин, про які зазначено у відзиві, - 1 год. вартістю 1000,00 грн; складання відповіді на відзив від 13.11.2020 - 2 год. вартістю 2000,00 грн, разом - 10000,00 гривень.
До вищезазначеного договору його сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги та представництва) від 16.11.2020, в якому сторони засвідчили, що адвокат надав клієнтові професійну правничу допомогу по господарській справі №924/1132/20, по якій адвокатом затрачено 10 год. робочого часу. В акті визначено дії адвоката щодо надання правничої допомоги, їх тривалість та вартість (відповідає змісту довідки-розрахунку) та погоджено вартість наданих послуг - 10000,00 гривень.
У матеріали справи надано також копію розрахункової квитанції від 01.10.2020 про прийняття адвокатом Матвіївим В.М. від ТОВ "Прогрес" оплати за надання правничої допомоги згідно з договором від 25.09.2020 в сумі 10000,00 гривень.
Беручи до уваги подані позивачем за первісним позовом документи на підтвердження користування професійною правничою допомогою, вартість якої становить 10000,00 грн, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, за відсутності клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" про їх зменшення суд дійшов висновку, що витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу адвоката відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З приводу позовних вимог за зустрічним позовом, а саме: про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування ціни ріпака, поставленого за видатковою накладною №5210034338 від 23.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020 шляхом зменшення ціни однієї тонни ріпаку на 372,55 грн без ПДВ (447,06 грн з ПДВ), а всього на загальну суму 281820,82 грн, судом береться до уваги таке.
Як убачається з матеріалів справи сторони договору 23.07.2020 уклали до нього додаток, в якому визначили умови та місце поставки, а також у зв'язку зі зміною умов поставки погодили, що ціна за договором становить 465,96 доларів з ПДВ (п. 2 додатку).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Статтями 189, 190 ГК України також передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
За приписами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ст. 691 ЦК України).
Виходячи з вищенаведених норм, сторонами договору було погоджено таку істотну умову договору як ціна шляхом укладення додатку до договору від 23.07.2020.
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх вимог про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування ціни шляхом її зменшення посилається на поставку товару неналежної якості та наявність у зв'язку із зазначеним права, передбаченого п. 4.2 договору, здійснити коригування ціни.
Так, пунктом 4.2 договору сторони погодили, що у разі невідповідності якісних показників встановленим вимогам покупець має право відкоригувати ціну товару в нижченаведених розмірах (для фізичної ваги, ціна вказана з ПДВ), зокрема: смітна домішка: знижка 0,12% від ціни товару за кожний 0,1% невідповідності між 2,1% та 15%; олійна домішка: знижка 0,15% ціни товару за кожний 0,1% між 42% та 40,0%. Коригування ціни здійснюється покупцем в односторонньому порядку на підставі документів, що підтверджують якість товару, окремо по кожному автомобілю із доставленим зерном (не на підставі середніх показників).
Разом з тим, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України), зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 1, 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З огляду на наведене зміна умов договору, в тому числі ціни, можлива лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому щодо посилання позивача за зустрічним позовом на наявність права в одностороннього порядку коригувати ціну суд зауважує, що пунктом 4.3 договору передбачено можливість продавця відмовитися від коригування ціни на вказаних у п. 4.2 умовах.
Зокрема, у разі коли продавець відмовляється від коригування ціни на вказаних в п. 4.2 умовах, він зобов'язується компенсувати покупцю транспортні витрати за винятком випадків, коли такі оплачувалися продавцем (п. 4.3 договору).
Відтак, виходячи зі змісту наведених п. п. 4.2, 4.3 договору (якими передбачено право покупця коригувати ціну в односторонньому порядку, з одного боку, та право продавця відмовитися від того ж таки коригування, з іншого боку) суд доходить висновку, що укладеним між сторонами договором не передбачено можливості зміни його умов щодо ціни в односторонньому порядку.
За приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Будь-яких доказів щодо зміни сторонами умов договору щодо ціни, яка погоджена сторонами у додатку від 23.07.2020, у порядку, визначеному ст. 654 ЦК України, суду не подано. Також не надано доказів зміни відповідних умов договору в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. ст. 673, 675 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
При цьому ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Посилаючись на неналежну якість отриманого товару, позивач за зустрічним позовом вимогу про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування ціни шляхом її зменшення мотивує передбаченим ст. 678 ЦК України правом вимагати пропорційного зменшення ціни. Разом з тим, як слідує з вищенаведених висновків суду щодо неможливості односторонньої зміни умов укладеного між сторонами договору щодо ціни, наслідком задоволення продавцем вимоги покупця щодо пропорційного зменшення ціни мала би бути виражена у письмовій формі зміна умов договору сторонами або - у випадку відмови продавця від такої зміни - рішення суду про внесення змін до договору.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.
Разом з тим, виходячи із характеру спірних правовідносин сторін у справі (предмет і підстави зустрічного позову), беручи до уваги неможливість здійснення в односторонньому порядку коригування покупцем ціни товару з огляду на положення п. п. 4.2, 4.2 договору, як наслідок, неможливість автоматичного виникнення у продавця відповідного обов'язку, суд доходить висновку, що вимога зустрічного позову про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування ціни шляхом її зменшення є необґрунтованою.
При цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).
З огляду на наведене у зустрічних позовних вимогах про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування ціни ріпака, поставленого за видатковою накладною №5210034338 від 23.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020 шляхом зменшення ціни однієї тонни ріпаку на 372,55 грн без ПДВ (447,06 грн з ПДВ), а всього на загальну суму 281820,82 грн,належить відмовити.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області про стягнення 338956,89 грн, з яких 335810,39 грн заборгованості, 1987,26 грн пені, 1159,24 грн процентів річних задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець вул. Богдана Хмельницького, буд. 43 (код 34863309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Білин (код 03735110) 335810,39 грн (триста тридцять п'ять тисяч вісімсот десять гривень 39 коп.) заборгованості, 1156,07 грн (одну тисячу сто п'ятдесят шість гривень 07 коп.) 3% річних, 1981,83 грн (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят одну гривню 83 коп.) пені, 5084,23 грн (п'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 23 коп.) витрат зі сплати судового збору, 9999,75 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 75 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області про зобов'язання здійснити коригування ціни ріпака, поставленого за видатковою накладною №5210034338 від 23.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпака №1000061397 від 06.07.2020 шляхом зменшення ціни однієї тонни ріпаку на 372,55 грн без ПДВ (447,06 грн з ПДВ), а всього на загальну суму 281820,82 грн, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 22.01.2021.
Суддя В.В. Виноградова
Видрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (44713, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Білин, вул. Центральна, 1; 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34, оф. 308), 4 - відповідачу (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43). Всім. рек. з пов. про вруч.