номер провадження справи 27/107/20
14.01.2021 Справа № 908/1519/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства “ПРОМВАЖМАШ” (49000 м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кім. 24; адреса для листування: 49005 м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 15, оф. 319, ідентифікаційний код юридичної особи 33971703)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230)
про стягнення 168 780 грн. 74 коп.
за участю
представника позивача: Казанцев С.В., довіреність б/н від 03.01.2020
представник відповідача: Близнюк А.В., довіреність № 20-24 від 18.11.2020
Закрите акціонерне товариство “ПРОМВАЖМАШ” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” 121 280 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, 35 561 грн. 57 коп. інфляційних збитків , 11 939 грн. 17 коп. 3 % річних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 позовні матеріали № 908/1519/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1519/20, присвоєно справі номер провадження 27/107/20 розгляд справи по суті призначено на 13.07.2020.
Справа № 908/1519/20 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача 09.07.2020 надіслав на адресу суду письмовий відзив № 11/2030941(АВ) від 09.07.2020 (в. № 13026/08-08/520 від 09.07.2020) на позовну заяву. Проти заявлених вимог заперечив у повному обсязі, вказавши, що саме на виконання вищевказаних Договору та Специфікації позивач здійснив поставку відповідачу товару за видатковою накладною № РН-1 від 14.12.2017 на суму 727680 грн. У зазначеній видатковій накладній вказано реквізити Договору № 20/2017/3023 від 25.10.2017. Відповідачем було сплачено позивачу за поставку товару грошові кошти на суму 606 400 грн.
Відповідно до п.10.14 Договору:
У разі, якщо внаслідок порушення Постачальником встановлених чинним законодавством та цим Договором вимог щодо форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов'язаних з виконанням Договору, ПАТ «Запоріжсталь» втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, Постачальник зобов'язаний відшкодувати ПАТ «Запоріжсталь» всі пов'язані з таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення ПАТ «Запоріжсталь» або в інші строки, узгоджені Сторонами. У разі, якщо на підставі документів, оформлених за результатами перевірки, проведеної уповноваженими державними органами («Документи за результатами перевірки») будуть виявлені порушення Постачальником або контрагентами Постачальника встановлених чинним законодавством вимог, які підлягають виконанню платниками податків (у т.ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації і своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів), у зв'язку з якими для ПАТ «Запоріжсталь» настануть негативні фінансові наслідки, виражені у втрати права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, в штрафних санкціях, що застосовуються до ПАТ «Запоріжсталь», або в іншій формі, умови виконання заснованих на договорі грошових зобов'язань ПАТ «Запоріжсталь» перед Постачальником будуть вважатися зміненими з дати оформлення Документів за результатами перевірки наступним чином: грошові зобов'язання в сумі, відповідній величині, що настали для ПАТ «Запоріжсталь», негативних фінансових наслідків підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі «Момент закінчення оскарження»), якщо більш пізній строк виконання грошових зобов'язань не визначений умовами Договору; на період до Моменту закінчення оскарження ПАТ «Запоріжсталь» не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням терміну виконання грошових зобов'язань в сумі, що відповідає величині, що настали для ПАТ «Запоріжсталь», негативних фінансових наслідків.
Моментом закінчення оскарження є дата отримання ПАТ «Запоріжсталь»:
рішення про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, прийнятого державним органом, яким були оформлені Документи за результатами перевірки, або іншим уповноваженим державним органом; або
набрання законної сили судового рішення про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, за умови, що це судове рішення не скасовано судом вищої інстанції і не оскаржується сторонами спору, в рамках якого було винесено судове рішення (у разі оскарження судового рішення про скасування Документів за результатами перевірки, Момент закінчення оскарження вважається таким що не настав до отримання ПАТ «Запоріжсталь» набраного законної сили судового рішення про скасування Документів за результатами перевірки в повному обсязі за результатами оскарження).
ПАТ «Запоріжсталь» зобов'язується письмово повідомити Постачальника про настання Моменту закінчення оскарження протягом 10 днів з моменту отримання документів, з якими пов'язано його наступ.
Листом ПАТ «Запоріжсталь» № 79-222/745 від 27.03.2018 на запит ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» № 16/03 від 16.03.2018 стосовно виплати заборгованості у розмірі 121280 грн. по Договору № 20/2017/3023 було запропоновано «невідкладно звернутись до податкової інспекції за основним місцем реєстрації вашого підприємства як платника податків щодо проведення зустрічної звірки господарських взаємовідносин між нашими підприємствами за період з березня 2017 по березень 2018, а також для отримання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (форма довідки затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України № 567 від 10.10.2013), з подальшим наданням цих довідок на ПАТ «Запоріжсталь»».
ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» не було надано ПАТ «Запоріжсталь» ні матеріалів зустрічної звірки господарських взаємовідносин між вказаними підприємствами, ні довідок про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ».
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (Офіс ВПП ДФС) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності відображення в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого в квітні 2019 за звітний період, що уточняється січень 2019 №9067581845 від 09.04.2019, фінансово-господарських операцій з певними контрагентами постачальниками, у тому числі з ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» (код 33971703) за грудень 2017.
За результатами вищевказаної перевірки Офісом ВПП ДФС складено Акт № 79/28- 10-47-06/00191230 від 01.08.2019 щодо завищення ПАТ «Запоріжсталь» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 16 460 491 грн., у тому числі за рахунок включення до складу податкового кредиту січня 2019 р. суми 121 280,00 грн. на підставі податковій накладній № 4 від 14.12.2017 виданої (зареєстрованої) ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ», що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду - 16 460 491 грн. за звітний податковий період січень 2019 р.
В Акті № 79/28-10-47-06/00191230 від 01.08.2019 Офісом ВПП ДФС зазначено інформацію та висновок про неможливість здійснення господарської операції з придбання ПАТ «Запоріжсталь» ТМЦ у ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ», у зв'язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва.
На підставі Акту № 79/28-10-47-06/00191230 від 01.08.2019 Офіс ВПП ДФС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0002974706, яким ПАТ «Запоріжсталь» було зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 16 460 491 грн. за січень 2019 р.
На даний час податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0002974706 оскаржується ПАТ «Запоріжсталь» в Запорізькому окружному адміністративному суді у справі № 280/5913/19.
Таким чином, ПАТ «Запоріжсталь» не було сплачено ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» суму 121 280,00 грн., на підставі п. 10.14 Договору № 20/2017/3023 від 25.10.2017 р., у зв'язку з настанням для ПАТ «Запоріжсталь» негативних фінансових наслідків за рахунок сумнівної фінансово-господарської діяльності ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ», яка призвела до: втрат бюджету з надходження податку на додану вартість за даними контролюючих органів Державної фіскальної служби; фінансових втрат ПАТ «Запоріжсталь» за рахунок зменшення Офісом ВПП ДФС суми податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 121280,00 грн.
Відповідно до п. 10.14 Договору № 20/2017/3023 від 25.10.2017 р.: сума 121 280,00 грн. підлягає сплаті ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 29.08.2019 № 0002974706; на період до Моменту закінчення оскарження ПАТ «Запоріжсталь» не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з несплатою ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» суми 121 280,00 грн.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві в електронній формі податкову накладну на всю суму виниклих у Постачальника податкових зобов'язань згідно діючого законодавства України.
На думку відповідача, позивачем порушено умови договору, щодо передачі відповідачу повного пакету товаросупровідних документів. Позовна заява не містить будь - яких посилань позивача на конкретні докази своєчасності надання відповідачу повного пакету товаросупровідних документів. До позовної заяви позивачем не додано жодних доказів своєчасного надання документів на адресу відповідача ані поштовим зв'язком, ані кур'єрською доставкою чи нарочно.
Отже, на думку відповідача, в даному випадку, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, який виник на підставі Договору, повинен починатись з моменту отримання відповідачем документів, передбачених у п.6.3 Договору. Оскільки у відповідача не було можливості на здійснення оплати за поставлений товар у порядку та строк, встановлений даним Договором, через несвоєчасність надання позивачем документів передбачених у п.6.3 Договору, нарахування інфляційних збитків та трьох процентів річних є безпідставним.
Ухвалою суду від 13.07.2020р. на підставі ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.08.2020, у зв'язку з неявкою сторін, проведення судового засідання враховуючи клопотання (вх. № 13204/08-08/20 від 13.07.2020) позивача, ухвалено проводити в режимі відеоконференції забезпечення якої доручено Господарському суду Дніпропетровської області.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.08.2020 заяву про надання відстрочення виконання рішення на один рік, надіслану на адресу суду 12.08.2020 на теперішній час не підтримав, в зв'язку з чим судом дана заява не розглядалась.
Ухвалою суду від 25.08.2020, на підставі ст. 250 ГПК України суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/1519/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.09.2020.
01.09.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення № 11/2040898 (АВ) від 31.08.2020 (вх. № 16811/08-08/20), відповідно до яких зазначено, що відповідачем додатково направлено позивачу копії документів.
Ухвалою від 17.09.2020, на підставі ст. 177 ч.3 ГПК України строк підготовчого провадження було продовжено до 25.11.2020, підготовче засідання відкладено на 03.11.2020, за клопотанням представника позивача ухвалено, доручити Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення відеоконференції 03.11.2020 о 12 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченко, буд. 1а.
Представником позивача заявлено клопотання (вх. № 21394/08-08/20 від 02.11.2020 р.), в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства “ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” (код ЄДРПОУ: 00191230) на користь Закритого акціонерного товариства “ПРОМВАЖМАШ” (код ЄДРПОУ: 33971703) основний борг за поставлений товар у розмірі 121 280,00 грн. (сто двадцять одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок), пеню в розмірі 8 829,18 грн. (вісім тисяч вісімсот двадцять дев'ять тисяч 18 копійок), інфляційні збитки у розмірі 12 651,48 грн (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня 48 копійок) та 3 % річних у розмірі 5 293,12 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 12 копійок), а разом -148 053,78 грн. (сто сорок вісім тисяч п'ятдесят три гривні 78 копійок).
Представник відповідача повідомив, що не отримав від позивача зазначеної заяви, просить суд надати йому час для ознайомлення з клопотанням позивача та надання свою відповідь стосовно його обґрунтованості.
Розгляд клопотання позивача, в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, було відкладено для надання відповідачу часу для детального ознайомлення.
Ухвалою від 03.11.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 23.11.2020.
Представником відповідача через канцелярію суду до матеріалів справи надані доповнення № 11/2055163 (АВ) від 18.11.2020 (вх. № 22631/08-08/20 від 19.11.2020) до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що ПАТ «Запоріжсталь» не було сплачено ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ» суму 121 280,00 грн., на підставі п.10.14 договору № 20/2017/3023 від 25.10.2017 р., у зв'язку з настанням для ПАТ «Запоріжсталь» негативних фінансових наслідків за рахунок сумнівної фінансово-господарської діяльності ЗАТ «ПРОМВАЖМАШ», про що викладено у відзиві на позовну заяву. Також вказано, що заявлена позивачем сума стягнення пені у розмірі 8 829,18 грн. є безпідставною та неправомірною, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.11.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/1519/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 14.12.2020.
26.11.2020 Закрите акціонерне товариство “ПРОМВАЖМАШ” звернулось до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 27.11.2020 клопотання про проведення судового засідання 14.12.2020 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/1519/20 поза межами суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Ухвалою суду від 14.12.2020р на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 14.01.2021р.
17.12.2020 року від відповідача до суду надішли додаткові пояснення № 11/2060931 (АВ) від 16.12.2020, відповідно до яких зазначено, що на даний час момент закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0002974706 не настав, в зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними та неправомірними.
У судовому засіданні 14.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Засідання суду відбувалось в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
Також технічна фіксація судового засідання здійснювалась на комплексі «Акорд».
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2021 підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2021 заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в його задоволенні.
В засіданні суду 14.01.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 14.01.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
25.10.2017р. Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Покупець) та Закритим акціонерним товариством “ПРОМВАЖМАШ” (Постачальник) укладено Договір № 20/2017/3023 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим Договором.
Кількість, номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях к даному Договору, що є невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору).
Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, вказаного в специфікації, який нараховується з моменту поставки обладнання та пред'явлення документів, вказаних в п. 6.3 Договору.
Відповідно до Специфікації № 1 від 25.10.2017 встановлено, що строк оплати поставленого обладнання протягом 60 календарних днів з моменту поставку обладнання вказаного в даній Специфікації на склад Покупця при наявності повного пакета документів згідно п. 6.3 Договору.
Відповідно до видаткової накладної № РН-1 від 14.12.2017, яка підписана обома сторонами без заперечень та зауважень вбачається, що відповідачем було прийнято обладнання на загальну суму 727680 грн. разом з ПДВ.
Граничний строк оплати поставленого обладнання - 12.02.2018 року.
Покупець здійснив часткову оплату обладнання в сумі 320000 грн. 13.02.2018 та 286400 грн. 15.02.2018, що підтверджується платіжними дорученнями № 325063 та № 325240 відповідно, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивач вказав на те, що сума несплаченої заборгованості відповідача за поставлене йому обладнання складає 121280 грн., натомість відповідачем не виконано належним чином своїх зобов'язань з оплати обладнання, в зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, а саме, поставив відповідачу обладнання на загальну суму 727680 грн. з ПДВ.
Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем обладнання, згідно умов Договору.
Відповідачем за обладнання по Договору сплачено 322901 грн. 60 коп. 13.02.2018 та 286400 грн. 00 коп. 15.02.2018, що підтверджуються платіжними дорученнями № 325063 та № 325240.
За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що обладнання по Договору не було оплачено відповідачем позивачу в повному обсязі, в зв'язку з чим відповідачем порушено умови Договору, а сума неоплаченого обладнання склало 121280 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлене обладнання в розмірі 121280 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за загальний період з 16.02.2018 по 31.07.2019 суму 5293 грн. 12 коп. - 3 % річних, 12651 грн. 48 коп. - втрат від інфляції та за період з 16.02.2018 по 16.08.2018 8829 грн. 18 коп. пені.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Відповідно до п. 7.2 Договору, в разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати Обладнання, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у відповідному періоді.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Надані розрахунки 3 % річних, втрат від інфляції та пені перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв'язку з порушенням умов Договору не суперечать нормам діючого законодавства України.
Судом підлягає стягненню з відповідача суму 3 % річних в розмірі 5293 грн. 12 коп. та суму втрат від інфляції в розмірі 12651 грн. 48 коп.
Що стосується заявленої суми пені, судом встановлено, що відповідачем подано клопотання про пропуск строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, в зв'язку з чим, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з п 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивачем здійснено нарахування пені за період з 16.02.2018 по 16.08.2018, оскільки позивач звернувся з даним позовом 15.06.2020, суд вбачає, що позивачем пропущено строк позовної давності до стягнення пені, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Клопотань позивача про поновлення строку для нарахування суми пені матеріали справи не містять.
Таким чином, сума пені в розмірі 8829 грн. 18 коп. заявлена з порушенням строку спеціальної позовної давності та не підлягає задоволенню.
Судом вбачається, що відповідачем не заперечується існування суми боргу перед позивачем в сумі 121280 грн.
Що стосується заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та в доповненнях до відзиву щодо посилань на п. 10.14 Договору та на те, що момент оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0002974706 ще не настав, суд вважає такі твердження безпідставними для даного спору, оскільки розрахунок зроблено з дати 16.02.2018 - наступного дня після здійснення відповідачем часткової оплати поставленого товару в розмірі 606 400 грн., граничний строк розрахунку - 31.07.2019, отже до настання для відповідача обставин, передбачених п. 10.14 Договору. Даний період, за який було здійснено розрахунок, обумовлено тим, що останній день оплати поставленого Обладнання сплинув у відповідача ще 12.02.2018, а обставини, на які відповідач посилається згідно п. 10.14 Договору виникли лише 01.08.2019, про що свідчить дата складання акту перевірки № 79/28-10-47-06/00191230 від 01.08.2019.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “ПРОМВАЖМАШ” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Закритого акціонерного товариства “ПРОМВАЖМАШ” (49000 м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кім. 24; адреса для листування: 49005 м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 15, оф. 319, ідентифікаційний код юридичної особи 33971703) 121280 (сто двадцять одну тисячу двісті вісімдесят) грн. основного боргу, 12651 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 48 коп. - втрат від інфляції, 5293 (п'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 12 коп. 3 % річних, 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн. 37 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано 22.01.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.