номер провадження справи 4/189/20
22.01.2021 Справа № 908/3008/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69007, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А)
до відповідача Комунального підприємства “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, (72100, м. Приморськ Приморського району Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12)
про стягнення 255624, 31 грн.
23.11.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Комунального підприємства “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, м. Приморськ Приморського району Запорізької області про стягнення 255624, 31 грн. заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання № 9/17 від 30.12.2016, в тому числі 250000, 00 грн. основного боргу за липень 2020 року, 1849, 31грн. 3 % річних і 3 775, 00 грн. інфляційних втрат.
23.11.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3008/20 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3008/20 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/189/20, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 509, 530, 610-612 ЦК України, ст., ст. 3, 6, 216, 217, 220 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі через порушення відповідачем умов договору про надання послуг з водопостачання № 9/17 від 30.12.2016 та положень чинного законодавства в частині оплати за надані послуги у відповідача утворилася заборгованості за надані послуги за період липень 2020 року в розмірі 250000, 00грн. У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з водопостачання відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нараховані 3 % річних в розмірі 2137,68 грн. і інфляційні втрати в розмірі 1438,71 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 250000, 00 грн. основного боргу за послуги водопостачання за договором про надання послуг з водопостачання № 9/17 від 30.12.2016, 1849, 31грн. 3 % річних і 3 775, 00 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3834, 37 грн. судового збору.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Комунальне підприємство “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 32787263) є: 72100, м. Приморськ Приморського району Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900119591328) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі № 908/3008/20 отримана уповноваженою особою Комунальне підприємство “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області 03.12.2020.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3008/20.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі № 908/3008/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 17.12.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на час розгляду справи не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 30.12.2020 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.01.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство “Облводоканал” Запорізької обласної ради (позивач у справі, далі за текстом скорочено - КП “Облводоканал”) є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 3.1 Статуту є забезпечення потреб населення та інших споживачів Запорізької області з водопостачання, водовідведення, здійснення інших видів діяльності з метою одержання прибутку.
Позивач надає послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі Ліцензії серія АБ № 288058, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 25.04.2014.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” № 222-VIII від 02.03.2015 ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими.
В 2020 році нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалось позивачем за тарифами, встановленими відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 283 від 04.02.2020 на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,21 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Досліджені судом матеріали справи свідчать, що 30.12.2016 між КП “Облводоканал” (Виробник) та Комунальним підприємством “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (Споживач, відповідач у справі, далі за текстом скорочено - КП “Чисте місто Приморськ”) укладений Договір про надання послуг з водопостачання № 9/17 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Виробник зобов'язався безперебійно надавати Споживачу послуги з питного водопостачання, в обсягах, передбачених в п. 2.1 Договору, та за якісними нормативами, передбаченими в п. 2.3 Договору, а Споживач зобов'язався приймати надані послуги та оплачувати їх в порядку і на умовах даного Договору. (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п., п. 15.1, 15.3 Договір набирає чинності з 01.01.2017 та діє до 31.12.2017 включно, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Як передбачено сторонами, за місяць до закінчення строку дії Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про наміри його припинення, Договір вважається продовженим на наступний рік на тих самих умовах.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору № 9/17 від 30.12.2016, отже станом на час розгляду справи Договір є діючим.
За умовами п., п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору послуга з водопостачання передається Споживачу в точці розподілу балансової належності водопровідних мереж, яка обладнана засобом обліку води. Кількісний та якісний обсяг з водопостачання оформлюється щомісячним актом прийому-передачі води, який складається на підставі акту про зняття показників водолічильника, який підписується представником Виробника та Споживача в останній календарний день звітного місяця. Виробник направляє Споживачу акт прийому-передачі води, а Споживач зобов'язаний підписати його не пізніше 3-х робочих днів з моменту його отримання. В разі відмови Споживача від підписання акту Споживач зобов'язаний письмово зазначити про це в самому акті прийому-передачі. В разі невиконання даної умови застосовується принцип мовчазної згоди та акт вважається підписаний обома сторонами. Акти прийому-передачі води та акти про зняття показників водолічильників є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги.
В п. 7.2 Договору сторонами узгоджено, що тариф на послуги водопостачання, вказаний в п. 7.1 Договору, в обов'язковому порядку змінюється на підставі рішення органу, уповноваженого встановлювати такі тарифи з часу їх офіційного затвердження відповідними органами. Виробник при зміні тарифу зобов'язаний повідомити споживача, надати копію такого рішення та провести перерахунок вартості послуг з часу затвердження нового тарифу у відповідності з діючим законодавством України.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги водопостачання проводиться Споживачем грошовими коштами до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підстав отриманого рахунку та акту про надання послуг. (п. 8.1 Договору)
Пунктом 4.2.1 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за спожиті послуги відповідно до встановлених тарифів.
З матеріалів справи судом з'ясовано, що на виконання умов Договору за період - липень 2020 р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по водопостачанню на загальну суму 358040, 59грн.
Факт надання цих послуг підтверджується Актом № 9/17 від 31.07.2020 прийому-передачі за надані послуги в період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 358040, 59грн.
Зазначений Акт прийому-передачі за надані послуги за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 3.3 Договору, підписаний і скріплений печатками сторін, є погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. (Належним чином посвідчена копія акту прийому-передачі за надані послуги за спірний період, підписаний обома сторонами, залучений до матеріалів справи).
Також позивачем відповідачу виставлений відповідний рахунок №9/17 від 31.07.2020р. на оплату наданих послуг за липень 2020 року.
Зазначений рахунок за спірний період отриманий уповноваженим представником відповідача під особистий розпис, про що свідчить відповідна відмітка представника КП “Чисте місто Приморськ” на зазначеному документі.
Заперечень щодо нарахувань, зазначеному у акті прийому-передачі за надані послуги за спірний період, відповідачем суду не надано, так само відповідач не заперечив факту отримання від позивача за спірний період послуг з водопостачання на загальну суму 358040, 59 грн.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи судом з'ясовано, що оплату послуг, отриманих від позивача згідно Договору № 9/17 від 30.12.2016, в порядку та строки, визначені в п. 8.1 Договору, відповідач здійснив частково в розмірі 108 040, 59 грн.
Таким чином, станом на час вирішення спору судом за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 250000, 00 грн.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 903 ЦК України не виконав умови Договору № 9/17 від 30.12.2016 в частині оплати отриманих за спірний період послуг, не сплатив кошти за надані в липні 2020 року послуги з водопостачання, що призвело до невиконання грошового зобов'язання і виникнення боргу перед позивачем в сумі 250000, 00 грн.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача 250000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 1849, 31грн. 3 % річних і 3 775, 00 грн. інфляційних втрат, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до змісту ст., ст. 610-612 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем умов та строків оплати отриманих від позивача послуг за Договором про надання послуг з водопостачання № 9/17 від 30.12.2016, нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат та річних відсотків є правомірним.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків за надані послуги водопостачання заявлені вимоги про стягнення 1849, 31 грн. 3 % річних за період з 21.08.2020 по 18.11.2020.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру 3 % річних.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню частково в розмірі 1844, 26 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем за порушення строків розрахунків за надані послуги водопостачання заявлені вимоги про стягнення 3 775, 00 грн. інфляційних втрат за загальний період з вересня по жовтень 2020 року.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний правильно. За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 3 775, 00 грн. інфляційних втрат за період з вересня по жовтень 2020 року.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 250000,00 грн. основного боргу, 3 775, 00 грн. інфляційних втрат та 1844, 26 грн. 3 % річних.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Комунального підприємства “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, м. Приморськ Приморського району Запорізької області задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Чисте місто Приморськ” Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, (72100, м. Приморськ Приморського району Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 32787263) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69007, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 26 коп. 3 % річних, 3 775 ( три тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 3 834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 29 коп. судового збору. Видати наказ.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено “22” січня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.