61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
20.01.2021 Справа № 905/1583/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до відповідача Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м. Краматорськ, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 18 045 795,93 грн., у тому числі пені у сумі 10 317 044,81 грн.; 3% річних у сумі 3 007 146,79 грн.; інфляційні витрати у сумі 4 721 604,33 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Єфременко О.О., довіреність №14-13 від 15.01.2021,
від відповідача - Луговой В.В. у режимі відеоконференції,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.12.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення 18 045 795,93 грн. задоволені частково в сумі 7 312 255,26грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 % річних в сумі 3 007 146,79 грн., інфляційні втрати в сумі 4 305 108,47 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 109 683,83 грн.
Від Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до суду надійшла заява №15-3210 від 28.12.2020, в якій відповідач просить, у разі задоволення позову, відстрочити або розстрочити погашення заборгованості рівномірними частинами, але не менше ніж на 1 (один) рік, з моменту винесення судового рішення по справі № 905/1583/20.
Ухвалою суду від 11.01.2021 призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 20.01.2021.
19.01.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, у якій він просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
У судове засідання 20.01.2021 представник заявника (відповідача) та позивача з'явилися.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач зазначає, що погашення всієї суми заборгованості стягнутої судом вкрай ускладнено фінансовим становищем заявника, відсутністю коштів та наявністю прострочених заборгованостей з оплати праці та по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших договірних зобов'язань перед АТ "НАК «Нафтогаз» та АТ «Укртрансгаз», з якими укладені мирові угоди на стадії виконання рішень суду. Крім того, заявник втратив керування 7 структурними підрозділами, які знаходяться на територіях, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Також, згідно сертифікатів Торгово-промислової палати України, для заявника засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.07.2014.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, заперечує щодо задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду та зазначає, що незадовільний фінансовий стан відповідача та криза у державі не є підставою для відстрочки виконання рішення суду. Позивач і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. АТ "НАК "Нафтогаз України" також перебуває у скрутному фінансовому становищі та діє в умовах збитковості. Заявником не доведено можливість виконання рішення суду в майбутньому.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, виходячи з приписів ст.331 ГПК України.
Підставою для відстрочки, згідно з ч.3 ст.331 ГПК України, є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд, розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши надані відповідачем докази, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
На підтвердження скрутного матеріального становища заявником надано копію балансу станом на 30.09.2020, з якого вбачається у рядку 1420 "Балансу" непокритий збиток у сумі 1 943 725 тис. грн., який складається із накопиченого непокритого збитку станом на 01.01.2020 у сумі 2 086 939 тис. грн. зменшеного на суму прибутку за 9 місяців у сумі 143 214 тис. грн.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що при вирішенні заяв сторони про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
В основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим, відповідач у своїй заяві про відстрочку виконання рішення суду підставами для такого відстрочення вказує складне економічне та політичне становище в Україні, недостатність грошових коштів на банківських рахунках підприємства та наявність значної кількості відкритих виконавчих проваджень, де ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є боржником.
Зазначені відповідачем підстави для надання відстрочення виконання судового рішення, не носять особливий і надзвичайний характер, та не є такими виключними обставинами, які б давали підстави для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду, крім того, зазначені підстави існували на момент укладення договору постачання природного газу №18-306-Н від 03.10.2018 з позивачем.
Згідно пунктом 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» за загальним правилом закріпленим у частині 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання через відсутність у нього необхідних коштів. Тому у випадках порушення грошового зобовязання суди не повинні приймати доводи боржника про неможливість виконання зобовязання через відсутність коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України), або відсутність вини (статті 614,617 Цивільного кодексу України, стаття 218 Господарського кодексу України).
Таким чином, посилання відповідача на відсутність грошових коштів не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Ризик при здійсненні підприємницької діяльності суб'єктом господарювання є звичайним явищем, яке не повинно впливати на обов'язковість дотримання та виконання таким субєктом взятих на себе договірних зобовязань, безспірність яких підтверджена рішенням суду.
Слід зазначити, що як відповідач так і позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Тяжка економічна ситуація в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.
Щодо посилання відповідача на значну кількість відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргів не свідчить про існування підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» надано інформацію лише щодо наявності відкритих виконавчих проваджень, проте не надано доказів, що свідчать про неможливість виконання цих виконавчих проваджень, зокрема, і виконавчого провадження № 56037560.
Частиною 5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Так із заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення вбачається, що останній просить надати відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 28.12.2020 по справі № 905/1583/20 на один рік.
Однак, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що через сплив проміжку часу в один рік з дня ухвалення рішення по справі №905/1583/20 , тобто з 28.12.2021 боржник зможе виконати судове рішення.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З викладених норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Тобто, передбачена процесуальним законодавством можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочити виконання рішення не є безумовною, адже передбачає доведення заявником дійсного існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У той же час, відповідачем у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі та доказів того, що в разі відстрочки виконання рішення відповідна заборгованість дійсно буде погашена.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про відстрочення виконання судового рішення у справі №905/1583/20.
Керуючись ст.ст.18, 73, 74, 233, 234, 256, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про відстрочення виконання судового рішення у справі №905/1583/20 - відмовити.
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено та підписано 20.01.2021.
Суддя К.С. Харакоз