Справа № 712/12398/20
Провадження № 4-с/712/12/21
20 січня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_2 , посилаючись на те, що на виконанні в Соснівському відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 27.10.2020 року перебуває виконавче провадження № 63419822 з примусового виконання виконавчого листа № 712/4888/20 від 10.09.2020 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки.
07.12.2020 року ОСОБА_1 отримав лист Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 81319/19.24.31 від 23.11.2020 року, а також розрахунок заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», заборгованість скаржника по сплаті аліментів становить 36025,55 грн.
У вказаному вище листі зазначено, що згідно з матеріалами виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частин з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи з 25.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття боржником ОСОБА_1 18.09.2020 pоку продано транспортний засіб згідно договору купівлі-продажу 7141/2020/2209170 та отримано дохід в сумі 126 000,00 грн.
У зв'язку з цим, старший державний виконавець Соснівського ВДВС у м. Черкаси Шемчук А.В. донарахувала ОСОБА_1 за вересень 2020 року заборгованість у розмірі 31500,00, що складає 1/4 від продажу скаржником автомобіля загальною вартістю 126000,00 грн.
Крім того, старшим державним виконавцем Шемчук А.В. вказано про наявну заборгованість скаржника по сплаті аліментів з 25.05.2020 року по 31.05.2020 року - 261,73 грн., 01.06.2020 року по 30.06.2020 року - 1159,00 грн. та 01.07.2020 року по 31.07.2020 року - 1159,00 грн.
27.10.2020 року державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 63419822 прийнято також постанову про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників та розрахунок заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за яким заборгованість розраховувалася виходячи с середньої заробітної плати для даної місцевості, а саме 2523,50 грн. за кожен місяць та складала 13197,30 грн.
Однак, вже 28.10.2020 року, після того як ОСОБА_1 надав довідку з місця роботи та надав копію фіскальних чеків про добровільну сплату аліментів на користь ОСОБА_2 , державним виконавцем Шемчук А.В. в межах того ж виконавчого проваджений № 63419822 прийнято постанову про зняття арештів з усіх рахунків боржника у зв'язку з відсутністю боргу та повідомлення про скасування заходів примусового виконання також у зв'язку з відсутністю заборгованості по аліментах.
Вартим уваги є те, що в оскаржуваному розрахунку державний виконавець зазначаючи, що ОСОБА_1 отримує пенсію з Пенсійного фонду України в розмірі 2100,00 грн. та заробітну плату на ПАТ «Лебединський насіннєвий завод» у розмірі 3763,10 грн. вираховує 1159,00 грн. (разом 2318,00 грн.) з кожного виду заробітку, що від сукупного заробітку у розмірі 5863,10 грн. складає 39,53%, тобто більше 1/4 частини від усього заробітку скаржника.
В свою чергу, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.07.2020 року по справі № 712/4888/20 вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Отже, незрозуміло на підставі яких правових норм та виходячи з якого заробітку скаржника старший державний виконавець ОСОБА_3 щомісячно нараховувала суму аліментів у розмірі 2318,00 грн. від загального заробітку 5 863,10 грн.
Окремо повідомляю, що згідно наданих фіскальних чеків AT «КБ «Приватбанк» (цей факт підтверджується й розрахунком державного виконавця) станом на 01.11.2020 року ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 7587,95 грн., тобто 1/4 від усього отриманого заробітку.
ОСОБА_1 18.09.2020 року продав транспортний засіб HYUNDAI GETZ, 2008 року випуску, колір: чорний, номерний знак НОМЕР_1 за 126000,00 грн. Однак, по-перше, вказані грошові кошти він повернув батькам, оскільки саме така сума позичалася ОСОБА_1 для купівлі цього автомобіля 23.04.2019 року, а по-друге, вказаний дохід не є таким доходом у розумінні заробітку, що визначений Переліком та встановлений законом, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.
ОСОБА_1 вважає дії старшого державного виконавця Шемчук А.В. по обчисленню розміру заборгованості за аліментами та складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 63419822 за жовтень 2020 року у розмірі 36 025,55 неправомірними, а розрахунок таким, що підлягає скасуванню.
Хоч заява Соснівського ВДВС у м. Черкаси з розрахунком заборгованості датована 23.11.2020 року, проте остання здана на пошту для відправки ОСОБА_1 простим листом лише 03.12.2020 року, що підтверджується копією поштового конверта, тому оскаржуваний розрахунок ОСОБА_1 отримав 07.12.2020 року.
Отже, з наведеного вбачається, що скаржником дотримано десятиденний строк на оскарження розрахунку заборгованості як з моменту здачі останнього на поштове відділення, так і з моменту фактичного отримання.
Просить визнати дії старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемчук А.В. по обчисленню розміру заборгованості за аліментами та складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 63419822 (справа № 712/4888/20) за жовтень 2020 року на суму 36025,55 грн. неправомірними. Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 63419822 (справа № 712/4888/20) за жовтень 2020 року на суму 36025,55 грн.
Адвокат заявника в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, та просив суд її задовольнити.
Представник стягувача Петраш Ю.П в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на той факт, що державний виконавець діяв відповідно до чинного законодавства.
Представник Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги з підстав зазначених у відзиві.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено. своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судом встановлено, що на виконанні в Соснівському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження 63419822 з примусового виконання: виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/4888/20 від 10.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно договору купівлі-продажу 7141/2020/2209170 транспортного засобу ОСОБА_1 18.09.2020 року продав транспортний засіб HYUNDAI GETZ, 2008 року випуску, колір: чорний, номерний знак НОМЕР_1 , ціна транспортного засобу складає 126000,00 грн.
05.11.2020 року на адресу Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява стягувача ОСОБА_2 , якою повідомлено, що боржник ОСОБА_1 продав автомобіль. На підтвердження даного факту надано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2020/2209170 від 18.09.2020 за ціною 126000 грн.
В зв'язку з вказаним фактом, за вересень 2020 року ОСОБА_1 донарахована заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 31500,00, що складає 1/4 частину від продажу ОСОБА_1 автомобіля загальною вартістю 126000,00 грн., що підтверджується розрахунками державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемчук А.В..
Боржник ОСОБА_1 отримує пенсію з Пенсійного фонду України та заробітну плату на ПАТ «Лебединський насіннєвий завод».
Відповідно до розрахунків заборгованості по аліментах вбачається, що державним виконавцем нараховуються аліменти ОСОБА_1 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, а саме: з пенсії та заробітної плати боржника.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина друга, п'ята, шоста стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів..
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18), відступаючи від висновку, викладеному у постанові від 07 травня 2018 року у справі № 640/537/14-ц (провадження № 61-15685св18), ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зробив висновок про те, що «Положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим. При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним. З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.».
Вищезазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 31 липня 2020 року по справі № 234/15413/17.
На підставі належним чином оцінених доказів суд встановив, що дохід від відчуження рухомого майна підпадає під дію Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб та на який, згідно вказаного Переліку може бути здійснено стягнення в межах виконавчого провадження.
Безпідставними аргументи заявника про те, що продаж особистого нерухомого майна заявника, не є заробітком заявника а тому на нього (дохід) не може бути звернуто стягнення за рішенням суду у межах виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» чітко встановлює заробіток/доход, як об'єкт, на який державним виконавцем може бути здійснено звернення стягнення на виконання рішення суду.
Оскільки оскаржувані дії державного виконавця, були вчинені відповідно до закону, бездіяльність відсутня, державним виконавцем вжито всіх необхідних виконавчих дій з метою забезпечення належного виконання рішення суду про стягнення аліментів з боржника, а тому скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447 - 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: