Провадження №1-кс/712/134/21
Справа № 712/18/21
18 січня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , користувачів майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання винесене у кримінальному провадженні № 12021256010000001 від 01.01.2021 року за ч. 4 ст. 358 КК України, прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно,
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що 31.12.2020 року о 12 год. 20 хв. по лінії «102» до Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшло повідомлення від співробітника Управління патрульної поліції про те, що за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя 188 було зупинено автомобіль марки «АУДІ А4» д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору, під керуванням гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, тимчасово не працюючий, проживаючий: АДРЕСА_1 , учасником АТО та депутатом не являється, у якого при перевірці документів виявлено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 з ознаками підробки.
31 грудня 2020 року у ході огляду місця події, що проводився за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 188, було виявлено та вилучено:легковий автомобіль марки “AUDI” модель “А4”, вишневого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_3 , який в подальшому поміщено на майдан тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та опечатано. Крім цього, в ході огляду місця події було вилучено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_2 , що поміщено до сейф-пакету № EXPO 382010. У ході огляду місця події було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_2 , має явні ознаки підробки.
Відомості про кримінальний проступок, згідно вимог ч.ч. 1,4 ст. 214 КПК України, внесено до ЄРДР за №12021256010000001 від 01.01.2021 року.
Постановою дізнавача від 01 січня 2021 року вище значене майно, яке було вилучено, а саме: автомобіль та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано речовими доказами по справі та приєднано до провадження.
За таких обставин, прокурор просить поновити строк звернення до суду та накласти арешт на майно.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Користувачі майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_8 04 грудня 2020 року по реєстраційному свідоцтву на транспортний засіб придбав спірний автомобіль в Чернігівській області, який перевірив на предмет відсутності підробки в автомобілі номерних реєстраційних даних. При його придбанні автомобіля підозри, в тому що Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу викликає сумнів не було. В подальшому надав свій автомобіль в користування своєму знайомому ОСОБА_7 , в якого він був вилучений.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В судовому засіданні встановлено, що 04 січня 2021 року до суду звернувся прокурор з клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що 31 грудня 2021 року до Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшов рапорт від співробітника Управління патрульної поліції про те що за адресою м. Черкаси вул. Гоголя 188 було зупинено автомобіль марки «АУДІ А4» д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору, під керуванням гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при перевірці документів виявлено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 з ознаками підробки.
31 грудня 2020 року у ході огляду місця події, що проводився за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 188, було виявлено та вилучено:легковий автомобіль марки “AUDI” модель “А4”, вишневого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_3 , який в подальшому поміщено на майдан тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та опечатано. Крім цього в ході огляду місця події було вилучено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_2 , що поміщено до сейф-пакету № EXPO 382010. У ході огляду місця події було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_2 , має явні ознаки підробки.
Відомості про кримінальний проступок, згідно вимог ч.ч. 1,4 ст. 214 КПК України, внесено до ЄРДР за №12021256010000001 від 01.01.2021 року.
Постановою дізнавача від 01 січня 2021 року вище значене майно яке було вилучено, а саме: автомобіль та Свідоцтво про реєстрацію транспортного визнано речовими доказами по справі та приєднано до провадження.
В своєму клопотанні прокурор ставить питання про поновлення з поважних причин процесуального строку, передбаченого для подання клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З огляду на вищенаведене, слідчий або прокурор мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Однак, слідчий чи прокурор правом звернення до суду з даним клопотанням через засоби поштового зв'язку не скористалися.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини через які цей строк пропущено.
З огляду на вищенаведене, слідчий чи прокурор мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене майно.
Пропустивши строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор у своєму клопотанні просить його поновити, однак заявлене клопотання про поновлення строку не містить обґрунтованих підстав для його поновлення, прокурором не доведено об'єктивних причин з яких останній не мав можливості звернутися до суду з даним клопотанням, у зв'язку з тим, що вилучення автомобіля відбувалося в передсвятковий та вихідні дні, що виключало можливість звернення до суду в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, жодних аргументів, які б слугували підставою для поновлення цього строку в порядку ч. 1 вищезазначеної статті та з урахуванням вимог статей 170,171 КПК України, у клопотанні не наведено. Тому вказана в клопотанні причина пропуску строку звернення до суду з даним клопотанням не є поважною.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, так як подано з порушенням вимог ст. 170-171 КПК України.
Керуючись ст.ст.170-173, 303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Прокурору Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
Повний текст ухвали проголошено 21 січня 2021 року.