Справа № 559/1273/20
21 січня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно кримінальне провадження №12020180040000456 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козин, Радивилівського району, Рівненської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, із середньою освітою, не одруженого, неодноразово судимого, останній раз за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.09.2019 за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців (який змінено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21.01.2020 та призначене покарання із застосуванням ст. 69,71 КК України у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
та угоду про визнання винуватості від 25 червня 2020 року, -
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 , 22 травня 2020 року близько 15 год. 00 хв., перебуваючи по вулиці Івана Франка в смт. Смига, Дубенського району, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з метою вчинення крадіжки чужого майна, користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями збоку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, повторно, шляхом зриву навісного замка, проник до підвального приміщення ОСОБА_6 , звідки здійснив крадіжку продуктів харчування домашнього виробництва, які їй належать, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 682 гривні 00 копійок.
Крім того, продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_4 , 22 травня 2020 року близько 15 год. 20 хв., перебуваючи по вулиці Івана Франка в смт. Смига, Дубенського району, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з метою вчинення крадіжки чужого майна, користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями збоку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, повторно, шляхом зриву навісного замка, проник до підвального приміщення ОСОБА_7 , звідки здійснив крадіжку продуктів харчування домашнього виробництва, які їй належать, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1568 гривень 00 копійок.
25 червня 2020 року у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на три роки. Також, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 з врахуванням вимог ч.І ст.71 КК України, та до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 11.09.2019, який було змінено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21.01.2020, та остаточно покарання призначити за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Розглядаючи в судовому засіданні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Крім цього, частиною першою статті 472 КПК України, передбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні наступних обставин, зокрема: сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки не виконання угоди.
Прокурор в судовому засіданні, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали до суду заяви, де висловили свою згоду на затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Просили розгляд справи провести без їхньої участі, так як учасником судового процесу бути не бажають. Міру покарання обвинуваченому просили призначити відповідно до укладеної угоди
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнаючи винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні в обсязі обвинувачення, повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до вимог ч.2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у кримінальному провадженні, у зв'язку з наданням потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
З урахуванням доведеності вини у вчиненному кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 185 КК України та її беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 та встановленні в ході судового розгляду пом'якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття, сприяння у розкритті злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано значної шкоди правам та інтересам окремих осіб, тому суд вбачає наявність фактичних підстав для затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.
При цьому, суд зазначає, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у виді покарання, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 3269 гривень.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставівикладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості від 25 червня 2020 року у кримінальному провадженні №12020180040000456, укладену між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ч.І ст.71 КК України, та до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 11.09.2019, який було змінено ухвалою Рівненського Апеляційного суду від 21.01.2020, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 23.07.2020 року - з дня звернення до виконання вироку Здолбунівського районного суду.
До вступу вироку у законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 обрати тримання під вартою строком на 60 діб.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-металевий навісний замок сірого кольору, вилучений з місця події по АДРЕСА_2 , який повернуто потерпілій ОСОБА_6 , під розписку на відповідальне зберігання - залишити у її розпорядженні;
-консервація домашнього виробництва (варення в скляній тарі об'ємом 0,5 л., в кількості 13 шт. та 1 л., в кількості 5 шт.), яку повернуто потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити у їхньому розпорядженні;
-пара взуття (резинові капці), вилучена у ОСОБА_4 , яке повернуто ОСОБА_4 , під розписку на відповідальне зберігання - залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим,, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Рівненського Апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1