Дата документу 24.12.2020 Справа № 554/8595/20
Справа № 554/8595/20
Провадження № 2/554/2388/2020
24 грудня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Сорока Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якому просив визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . 05 вересня 2020 року, він звернувся із заявою до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вказує, що строк ним був пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з тяжким довготривалим лікуванням.
04.11.2020 року на адресу суду від відповідача Територіальної громади в особі Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останні вважали, що позивач мав можливість направити заяву про прийняття спадщини на адресу нотаріуса поштою.
Дослідивши позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справи і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, дата видачі 11.06.2019 р., актовий запис № 832.( а.с.8).
05.09.2020 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2020 р. приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Мізік В.В. відмовила у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини .
Позивач зауважує, що строк ним був пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з тяжким довготривалим лікуванням. Позивач пояснював, що після смерті батька його стан здоров'я різко погіршився він мав періодичні відрядження за кордон та почав хворіти і проходити стаціонарні курси лікування, що також підтверджується медичною документацією.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Виходячи з предмету спору, відповідно до ст.ст.12,13,77,81,89,229 ЦПК України обов'язок доказування поважності причин пропущення строку для сприйняття спадщини покладається на позивача. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши всі обставини справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в межах строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню.
А тому, керуючись ст.ст. 1217, 1268,1269, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 5, 7, 12,13, 76-83,90, 97, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 351, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого батька ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, вул. Соборності, 36, м.Полтава.
Суддя В.М.Бугрій