Справа № 541/2193/20
Номер провадження3/541/58/2021
20 січня 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.12.2020 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вищевказана справа про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 96 від 17 жовтня 2020 року, 17.10.2020 о 10 год.20 хв, в магазині «Чайка» за адресою вул. Харківка, 47, м. Миргород Полтавської області під час проведення позапланового заходу (перевірки) було виявлено, що в магазині відсутня урна з кришкою для використаних індивідуального захисту (масок, рукавичок), в санвузлі біля рукомийника висить тканинні рушники для витирання, один із покупців знаходився в приміщенні магазину без маски (до моменту даного йому зауваження) що є порушенням п.п.10,17 постанови КМУ №641, п.п.4,8 постанови Головного санітарного лікаря України від 09.05.2020, за що ст. 44-3 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 44-3 КУпАП (в ред. чинній на момент виникнення правовідносин) передбачає настання адміністративної відповідальності у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, до суду надано протокол № 96 від 17 жовтня 2020 року та акт санітарно-епідеміологічного обстеження від 17 жовтня 2020 року № 110, диск з відеозаписами ходу перевірки.
Оцінюючи долучені до справи докази суд зауважує наступне.
Загальновідомою обставиною є те, що 11.03.2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила пандемію коронавірусу в світі.
Пандемія - сильна епідемія, яка характеризується поширенням інфекційного захворювання на всій території країни, територію суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу. Пандемія оголошується тоді, коли з'являється новий вірус і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування.
У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції в Україні запроваджено карантинні обмеження.
Так, станом на 17 жовтня 2020 року, постановою КМУ № 641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановленні карантинні обмеження в залежності від стану захворюваності в регіоні.
Згідно п.п. 10,17 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020, на території України на період дії карантину забороняється:1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; 2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні; 3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації. Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.
На момент розгляду справи, положення п.п.10,17 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року , з 19.12.2020 року у відповідності до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 втратили чинність. Разом з тим, синхронно зі втратою чинності положень п.п.10,17 постанови КМУ набрали чинності п. 2-40 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, які містять аналогічні заборони та обмеження для суб'єктів господарювання, а саме п.п.2 та 4. Таким чином, відповідальність за порушення заборон і обмежень п.п.10.17 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року не скасована, тому підстави для застосування ст. 58 Конституції України відсутні.
У відповідності до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином, норма викладена в п. 17 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 має відсильний характер і має застосовуватися суб'єктами господарювання під час здійснення своєї діяльності.
Постанова Головного санітарного лікаря № 17 від 09.05.2020 року «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» оприлюднена на сайті Міністерства охорони здоров'я і Верховної Ради України та перебуває у вільному доступі. Пункт 4 встановлює, що допуск відвідувачів та перебування у закладі дозволяється лише у респіраторі або захисній масці (у тому числі саморобній), так, щоб були покриті ніс та рот. У пункті 8 вказано, що суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити постійну наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників в санвузлах (за їх наявності). Використання багаторазових рушників заборонено; централізований збір використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами з подальшою утилізацією.
Таким чином вбачається, що зафіксовані в акті порушення, дійсно не відповідають рекомендаціям Головного санітарного лікаря, дотримання яких, суб'єктів господарювання, зобов'язує постанова КМУ № 641 від 22.07.2020.
Допущені порушення також підтверджуються відеозаписами ходу проведення перевірки.
Встановленні під час розгляду справи обставини, свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №96 від 17.10.2020 року, актом санітарно-епідеміологічного обстеження № 110 від 17.10.2020 року.
У відповідності до ч.1 ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
На переконання суду, здійснення господарської діяльності в умовах пандемії також покладає на суб'єктів господарювання та їх посадових осіб підвищену соціальну відповідальність, адже від дотримання протиепідеміологічних заходів залежить здоров'я та життя громадян.
Разом з тим суд зауважує на наступному.
Пунктом 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 17 жовтня 2020 року, тобто з дня вчинення адміністративного правопорушення минуло більше трьох місяців.
Оскільки у відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тому суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити з підстав спливу строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7- 9,44-3 245, 251, 254, 256, 268, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку зі закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський