КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5258/20
Провадження № 2/552/127/21
13.01.2021 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Шаповал Т.В.,
при секретарі Дубовик І.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У позовній заяві посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була громадянкою Росії та на час смерті мешкала у Російській Федерації. За померлою відкрилося спадкове майно - Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 . Зазначив, що він тривалий час не спілкувався із сестрою, а про те, що вона померла йому стало відомо у лютому 2020 року. Про існування будь - яких інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 йому невідомо. У жовтні 2020 року він звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , але йому було повідомлено, що надати свідоцтво не має можливості, оскільки сплинув строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Зазначив, що оскільки спадкодавець проживала на території іншої держави, то у зв'язку з цим своєчасно дізнатись про смерть ОСОБА_2 у нього не було можливості.
Тому, просив суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки Росії ОСОБА_2 терміном 1 місяць з дня набрання рішення законної сили.
Ухвалою від 13 листопада 2020 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого судового засідання на 09 грудня 2020 року.
27.11.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Також зазначив, що до позовної заяви позивачем не додані копії листів, конвертів з відмітками дат пошти, на які він посилався у позовній заяві, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 13.01.2021 року.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, надавши до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується матеріалами справи./а.с.14-17/
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 . /а.с.10/
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 у м. Петропавловськ-Камчатський, Камчатського краю, Росія, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.08.2017 року./а.с.8/
Також? судом встановлено, що згідно постанови приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.10.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Росії, ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ст..1271 ЦК України він вважається таким, що не прийняв її./а.с.9/
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За приписами ст..1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
У постанові Верховного суду від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17 встановлено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як передбачено ч.3 та 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини , суд, приходить до висновку, що саме по собі незнання позивача про смерть ОСОБА_2 , не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Оскільки у позивача були відсутні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, то суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ;
відповідач - Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.
Повний текст рішення виготовлено 22.01.2021 року.
Суддя Т.В. Шаповал