Справа № 428/10414/20
21 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Мозолєва О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Сугака Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Сугака Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.11.2020 о 17 год. 04 хв. відповідачем була прийнята постанова серії ЕАМ №3478856, згідно якої позивач керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , о 16 год. 51 хв. по пр. Хіміків м. Сєвєродонецька Луганської області та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів та порушив п. 18.1. ПДР України. За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Вказаного правопорушення позивач не вчиняв, оскільки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на перехресті пр. Хіміків - вул. Танкістів, він повністю зупинився, пропустив пішохода, який йшов з правої сторони, та, переконавшись, що на пішохідному переході нікого немає, продовжив свій рух. З оскаржуваною постановою позивач не згоден, тому просить її скасувати.
1.4. У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі. Додатково зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. 25.11.2020 поліцейським роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Сугаком Андрієм Олександровичем в м. Сєвєродонецьк по пр. Хіміків, буд. 8, було винесено постанову серії ЕАМ № 3478856 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Сєвєродонецьку по проспекту Хіміків, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, порушивши п. 18.1 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з бодікамери DSJ-X300134_BB0134 та відеореєстратора Xiaomi. Вказані відеозаписи були надані до суду відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 4.16 ПДР України надано право пішоходу на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
Крім того, пунктом 18.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно із п. 1.10 вищевказаних Правил, дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 - 5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1 - 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Відповідно до Правил дорожнього руху горизонтальні розмітки 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4 ("зебра", у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований пішохідний перехід.
3.2. У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року по справі № 751/4821/17 вказано, що вимога пункту 18.1 ПДР України передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.
Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.
Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
Пішохід, впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, почав перехід проїзної частини у спеціально відведеному для цього місці. Відповідно, свідомо не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом, в той час, як пішохід почав рух, позивач безумовно створив їм небезпеку, відповідно, порушив норму 18.1 ПДР України.
3.3. Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
3.4. Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд зауважує, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Зокрема, з відеозапису правопорушення, який був наданий на виконання ухвали суду та який вказаний в якості доказу у пункті 7 оскаржуваної постанови, вбачається, що 25.11.2020 транспортний засіб «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Сєвєродонецьку по проспекту Хіміків, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу під керуванням позивача не зменшив швидкість та не зупинився, хоча пішохід вже здійснював перетин пішохідного переходу, чим порушив п. 18.1 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З вищенаведеного відеозапису зокрема вбачається, що на відображуваній ділянці проїжджої частини проспекту Хіміків у м. Сєвєродонецьку розташовані два пішохідних переходи на невеликій відстані один від одного по ходу руху транспортних засобів. Вказані пішохідні переходи позначені горизонтальною розміткою 1.14.1 «зебра», яка є достатньо чіткою та зрозумілою для водіїв. Дорожні умови та дорожня обстановка в даному випадку також були такими, що дозволяли позивачу проявити обачність, помітити пішохода та дати йому дорогу. При цьому, пішохідний перехід позначений безперервною розміткою вздовж усієї ширини дороги в обидва напрямки руху.
Так, наближаючись до першого пішохідного переходу, позивач зменшив швидкість транспортного засобу та пропустив пішохода. Однак після цього, наближаючись до другого пішохідного переходу, позивач прискорив рух транспортного засобу та проїхав перед пішоходом, який вже перебував на пішохідному переході. Прискорення позивачем руху транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом, в той час як пішохід почав рух по переходу, безумовно свідчить про ненадання пішоходу переваги у русі, що в свою чергу призвело до порушення норм пункту 18.1 ПДР України.
За таких обставин, відповідачем доведено, що у діях позивача 25.11.2020 був наявний склад адміністративного правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач назвав свою посаду та представився, роз'яснив позивачу його права та запитав, чи є у нього клопотання. Будь-яких клопотань позивач не заявив.
Посилання представника позивача на необхідність допиту поліцейським свідків з метою встановлення або спростування факту правопорушення є необґрунтованими, адже в даному випадку достатнім доказом вчинення правопорушення є відеозапис.
4.2. Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено у будь-яких судових витрат, які у зв'язку із цим підлягають розподілу, у справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Сугака Андрія Олександровича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3478856 від 25.11.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - залишити без змін.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Б. Баронін