Справа № 527/51/21
провадження № 2/527/125/21
20 січня 2021 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.10.2017 року, оформлених протоколом № 1; визнання недійсною редакції статуту Агрофірми «Славутич», затвердженого даними рішеннями; визнання недійсною та видалення із державного реєстру «Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи» (дія № 15611050016000555 від 12.10.2017 року); визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.09.2018 року, оформлених протоколом № 3; визнання недійсною та видалення із державного реєстру реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» (дія № 15611070029000555 від 11.09.2018 року),-
15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом доОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.10.2017 року, оформлених протоколом № 1; визнання недійсною редакції статуту Агрофірми «Славутич», затвердженого даними рішеннями; визнання недійсною та видалення із державного реєстру «Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи» (дія № 15611050016000555 від 12.10.2017 року); визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.09.2018 року, оформлених протоколом № 3; визнання недійсною та видалення із державного реєстру реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» (дія № 15611070029000555 від 11.09.2018 року).
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Так, за правилами, встановленими ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вказаний спір є корпоративним та його належить розглядати за правилами господарського судочинства з наступних підстав.
Корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання.
Згідно рішення загальних зборів учасників від 10 жовтня 2017 року, яке є предметом оскарження, спадкоємців ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (відповідачів по справі) включено до складу учасників підприємства та затверджено статут Агрофірми «Славутич» в новій редакції. Тобто, презюмується , що спір виник з приводу реалізації відповідачами своїх корпоративних прав.
Таким чином, спір у цій справі пов?язаний з управлінням юридичною особою вищим органом юридичної особи, є корпоративним і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до переконання, що у відкритті провадження у справі слід відмови, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись статтями 186, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.10.2017 року, оформлених протоколом № 1; визнання недійсною редакції статуту Агрофірми «Славутич», затвердженого даними рішеннями; визнання недійсною та видалення із державного реєстру «Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи» (дія № 15611050016000555 від 12.10.2017 року); визнання недійсним рішення загальних зборів спадкоємців ОСОБА_6 від 10.09.2018 року, оформлених протоколом № 3; визнання недійсною та видалення із державного реєстру реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» (дія № 15611070029000555 від 11.09.2018 року) - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Т. В. Левицька