Справа № 527/2258/20
провадження № 1-кс/527/1/21
20 січня 2021 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника власника майна - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького районного управління ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12020170140000622 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24 грудня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
28 грудня 2020 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького районного управління ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12020170140000622 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24 грудня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У своєму клопотанні слідча зазначила, щов ході досудового розслідування встановлено, що 24.12.2020 приблизно о 10 год. 50 хв., по вул. Гагаріна в м. Глобине, Полтавської області сталося ДТП, під час якого водій автомобіля Москвич 21412-01 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , разом з пасажиром ОСОБА_7 , рухаючись зі сторони с. Пустовійтове, в напрямку м. Глобине, водій не впоравшись з керуванням допустив зіткнення із зупинкою громадського транспорту. Внаслідок зіткнення, вищевказаних водія та пасажира було госпіталізовано до Глобинської ЦРЛ.
24 грудня 2020 року слідчим Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170140000622. Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст.286 КК України.
24 грудня 2020 року слідчим Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 було проведено огляд ділянки автомобільної дороги по вул. Гагаріна в м. Глобине, поблизу зупинки громадського транспорту. В ході огляду місця ДТП на вказаній ділянці було виявлено причетний до ДТП , транспортний засіб - автомобіль марки «Москвич», модель «21412-01», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
В ході огляду вищеописаний транспортний засіб в якості тимчасово вилученого майна поміщено на стоянку транспортних засобів Глобинського ВП ГУНП в Полтвській області за адресою: Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 189.
На момент ДТП легковий автомобіль марки «Москвич», модель «21412-01», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, перебував у фактичному користуванні ОСОБА_6 , жителя м. Глобине.
28 грудня 2020 року слідчим СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 оглянуті та вилучені транспортні засоби визнано та долучено до кримінального провадження в якості речових доказів.
Слідчий зазначає, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є знаряддям та доказом вчинення кримінального правопорушення, і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно: транспортний засіб - автомобіль марки «Москвич», модель «21412-01», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, фактичним користувачем якого на момент ДТП являється ОСОБА_6 .
Представник власника майна - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, вказавши, що фактично автомобіль проданий, щодо розпорядження ним видано генеральну довіреність.
У судове засідання слідча не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, клопотання підтримувала.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Вислухавши осіб, які беруть участь у судовому засіданні, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчим суддею встановив наступне.
Судом встановлено, що24.12.2020 приблизно о 10 год. 50 хв., по вул. Гагаріна в м. Глобине, Полтавської області сталося ДТП, під час якого водій автомобіля Москвич 21412-01 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , разом з пасажиром ОСОБА_7 , рухаючись зі сторони с. Пустовійтове, в напрямку м. Глобине, водій не впоравшись з керуванням допустив зіткнення із зупинкою громадського транспорту. Внаслідок зіткнення, вищевказаних водія та пасажира було госпіталізовано до Глобинської ЦРЛ. Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2020 за №12020170140000622 (а.с.2).
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 грудня 2020 року, об'єктом огляду являється ділянка автомобільної дороги по вул. Гагаріна в м. Глобине, поблизу зупинки громадського транспорту. В ході огляду місця ДТП на вказаній ділянці було виявлено причетний до ДТП , транспортний засіб - автомобіль марки «Москвич», модель «21412-01», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору (а.с.4-8).
Відповідно до постанови слідчої від 28 грудня 2020 року,вилучений під час огляду місця події легковий автомобіль Москвич 21412-01 реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, фактичним користувачем якого є ОСОБА_6 , визнано та долучено до кримінального провадження у якості речового доказу, передано на зберігання до Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с.9).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно 28 грудня 2020 року, набуло статусу тимчасово вилученого майна та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького районного управління ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12020170140000622 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24 грудня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 24.12.2020 під час огляду місця ДТП за адресою: Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Гагаріна, транспортний засіб - автомобіль марки «Москвич», модель «21412-01», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого є ОСОБА_8 , фактичним володільцем являється ОСОБА_6 , який поміщено на стоянку транспортних засобів Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, із залишенням на стоянці транспортних засобів, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення пошкодження, псування, втрати,передачі, відчуження власнику чи іншим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1