Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1328/20
Провадження № 2/382/191/21
Іменем України
/заочне/
15 січня 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Чемерис С.О.
за участю адвоката Карповича В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно,
Встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Яготинської міської ради Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно, котрий обгрунтовано наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 р. помер її рідний дядько ОСОБА_2 . Після смерті останнього залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (загальною площею 34,20 кв.м, в т.ч. житловою площею- 23,60 кв.м), та земельної ділянки, кадастровий номер: 3225510100:09:013:0043 площею 0,0823 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 . За час життя, а саме: 21.02.2014 р. спадкодавець склав заповіт на її користь та на користь її рідного брата ОСОБА_3 , по 1/2 частці кожному. ОСОБА_2 ніколи не перебував у шлюбі та дітей не мав. Із заявою про прийняття спадщини в передбачений законодавством шестимісячний термін після смерті дядька ні вона, ні її брат до нотаріальної контори не зверталися, але вона вважає, що прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом з дядьком на час відкриття спадщини. Незважаючи на те, що вона була зареєстрована у м. Бровари Київської області, вона фактично на протязі 15 р. проживає у АДРЕСА_2 в будинку померлих батьків її чоловіка. Проте, на прохання свого дядька (так як останній за станом здоров"я був "прикутий" до ліжка), на протязі певного періоду перед смертю останнього вона постійно проживала в його будинку по АДРЕСА_1 , доглядаючи за дядьком, та похоронила його. Її брат ОСОБА_3 на вчинив ніяких дій для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тому вважає, що він відмовився від прийняття спадщини, та 1/2 частка будинку з господарськими спорудами, яку її дядько заповідав брату, переходить до неї, як до спадкоємиці за заповітом. Після смерті дядька вона не знайшла свідоцтва про право власності на будинок, у зв"язку з чим нотаріусом їй було роз"яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину на будинок неможливо. Будинок побудований у 1970 р. Просила встановити, що вона постійно проживала із своїм дядьком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, та визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (загальною площею 34,20 кв.м, в т.ч. житловою площею- 23,60 кв.м), на земельну ділянку, кадастровий номер: 3225510100:09:013:0043 площею 0,0823 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності, у вирішенні питання покладався на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, покази свідків, дослідивши докази, ураховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч.1 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
З копії свідоцтва про смерть (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії заповіту, складеного 21 лютого 2014 р. та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 13-14) вбачається, що ОСОБА_2 заповідав все своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - по 1/2 частці кожному.
З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2014 р., з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно..., (а.с.15-17) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 3225510100:09:013:0043 площею 0,0823 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
З копії свідоцтва про смерть (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 19-23) вбачається, що замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 . Будинок побудований у 1970 році.
З виписки із наказу № 345 по Яготинському цукрокомбінату ім. Ілліча від 16 серпня 1966 р., акту (а.с. 42-43) вбачається, що ОСОБА_2 виділено присадибну ділянку під будівництво жилого будинку в кількості 0,06 га по АДРЕСА_1 .
З показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 був одинокий. ОСОБА_1 доглядала за ним, готувала їжу, так як ОСОБА_2 "був лежачий". Потім ОСОБА_1 переїхала до дядька в будинок, постійно проживала з ним та похоронила його.
З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 доглядала за своїм дядьком ОСОБА_2 , носила йому їсти, прала. На день смерті дядька позивачка постійно проживала в його будинку разом з ним, похоронила ОСОБА_2 .
В судовому засіданні установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивачки ОСОБА_2 . Після смерті останнього залишилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер: 3225510100:09:013:0043 площею 0,0823 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємицею померлого дядька за заповітом, складеного останнім 21.02.2014 р. Іншим спадкоємцем є рідний брат позивачки ОСОБА_3 . Із заявою про прийняття спадщини в передбачений законодавством шестимісячний термін після смерті дядька ні позивачка, ні її брат до нотаріальної контори не зверталися. Проте, позивачка прийняла спадщину після смерті дядька, оскільки постійно проживала разом з ним в будинку останнього за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, доглядала за дядьком та похоронила його. У зв"язку з відсутністю у позивачки свідоцтва про право власності на спадковий будинок, вона не має можливості належним чином оформити спадщину після смерті дядька.
Так, підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності, зокрема на час завершення будівництва житлового будинку в 1970 році.
Лист державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23 березня 1999 року містить роз'яснення, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію провадиться тільки при наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями-державними приймальними або державними технічними. По об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття урядом України документу (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про затвердження Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення») встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. При їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку. Згідно з листом Київського обласного управління юстиції № 151-01-01 від 3 березня 2005 року містить роз'яснення, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинна вирішуватись у судовому порядку.
Факт належності померлому ОСОБА_2 житлового будинку за АДРЕСА_1 підтверджується випискою з наказу № 345 по Яготинському цукрокомбінату ім. Ілліча від 16 серпня 1966 р. про виділення ОСОБА_2 присадибної ділянки під будівництво жилого будинку в кількості 0,06 га по АДРЕСА_1 , планом жилого будинку, показаннями свідків, даними технічного паспорта.
В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги грунтуються на законі та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 89, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1218,1223,1268 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 постійно проживала із своїм дядьком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (загальною площею 34,20 кв.м, в т.ч. житловою площею- 23,60 кв.м), на земельну ділянку, кадастровий номер: 3225510100:09:013:0043 площею 0,0823 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2021 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Литвин Л.І.