Провадження № 1-кп/366/107/21
Справа № 366/96/21
21 січня 2021 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іванків кримінальне провадження № 12020110180000445 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, українець, громадянина України, з середньо-технічною освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , з вересня 2020 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, раніше неодноразово засуджений, останній раз 21.03.2016 Рівненським міським судом за вчинення злочинів передбачених ст. ст: ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 187 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -
встановив:
До Іванківського районного суду надійшло кримінальне провадження №12020110180000445 від 26.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 26.11.2020 року, близько 14 год. 30 хв., рухаючись вулицею Шевченка, шо в с. Оране Іванківського району Київської області та проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_3 , яке знаходиться на вказаній вулиці та належить ОСОБА_6 , вирішив проникнути до приміщення житлового будинку, яке знаходиться на території вказаного вище домоволодіння та вчинити таємне викрадення чужого майна
Того ж дня, ОСОБА_5 , близько 14 год. 35 хв., перебуваючи по
АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, зайшов через ворота на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Після чого, ОСОБА_5 , перебуваючи на території вказаного вище домоволодіння, будучи переконаним, що за його діями ніхто не спостерігає, поблизу житлового будинку знайшов металевий прут та взявши його до рук підійшов до метало-пластикового вікна яке розташоване з правого боку від вхідних дверей житлового будинку в подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись у відсутності власника та інших осіб, які б спостерігали за його діями, діючи умисно, з метою особистого збагачення та доведення свого злочинного, протиправного умислу до кінця, використовуючи металевий прут розбив вікно, та через утворений отвір проник до вище вказаного будинку.
Перебуваючи в приміщенні житлового будинку, який належить ОСОБА_6 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 виявив і користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим, протиправним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь та власного збагачення за чужий рахунок, заволодів речами, які належали ОСОБА_6 , а саме: 2 пляшки вина «Кагор» об'ємом 0,7 л.; пляшку алкогольного напою «Bolgrad»,об'ємом 0,75 л.; 3 пляшки вина «Koblevo», об'ємом 0,75 л.; планшет «Samsung Galaxy Tab A10.1 32GB» вартістю 4049.40 грн; електродриль «Skil master 6910» вартістю 500.00 грн.; електричну машинку для стрижки «Philips QC5115»вартістю 455.40 грн., на загальну суму 5004.80 грн. (п'ять тисяч чотири гривні 80 коп.).
У подальшому з метою крадіжки ОСОБА_5 через вікно виніс викрадені речі до подвір'я, однак з причин, що не залежали від його волі, не довів свій злочинний, протиправний умисел до завершення та не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: не залишив місце вчинення кримінального правопорушення та не розпорядився викраденим майном, так як його злочинні дії були викриті ОСОБА_7 .
Під час судового розгляду 21 січня 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 була укладена Угода про визнання винуватості.
Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості, містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, узгоджують вид покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та звільнення його від відбування покарання згідно ст. 75 КК України строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Сторони розуміють наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (ст. 389-1 КК України).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та звільнення його від відбування покарання згідно ст. 75 КК України строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України. Вказаний злочин відноситься до тяжких злочинів.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяви про розгляд справи без його участі та не заперечував проти затвердження угоди.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.
Тому слід затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Іванківської міжрайонної прокуратури ОСОБА_8 та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та звільнення його від відбування покарання згідно ст. 75 КК України строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду, укладену 21 січня 2020 р. між прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 12020110180000379, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.11.2020 р.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та звільнення його від відбування покарання згідно ст. 75 КК України строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- планшет «Samsung Galaxy Tab A10.1 32GB»; електродриль «Skil master 6910»; електричну машинку для стрижки «Philips QC5115»; 2 пляшки вина «Кагор» об'ємом 0,7 л.; пляшка алкогольного напою «Bolgrad»,об'ємом 0,75 л.; 3 пляшки вина «Koblevo», об'ємом 0,75 л. - передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити власнику;
-6 липких стрічок з папілярними візерунками вилучених на аркуш паперу формату А4 з віконної рами та дверей; гарантійний талон від 02.10.2019 та фіскальний чек від 02.10.2019 року, - в паперовому конверті з пояснювальним надписом - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта №4123/20 від 27.11.2020 року), вартість проведення якої становить 300 гривень 00 копійок (Розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: 5168742212386969, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 скасувати, звільнивши останнього із зали суду негайно.
На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення Київським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, потерпілому.
Суддя: ОСОБА_1