Справа № 362/6171/20
Провадження 2/362/1142/21
"20" січня 2021 р. Васильківськийміськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Харченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Шифердеккер О.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на домоволодіння загальною площею 0,47 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33080437) та земельну ділянку кадастровий номер 3221487401:01:012:0073 площею 0,164 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1729017532214).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за правилами загального позовного провадження.
Разом із позовною заявою представник ОСОБА_1 , адвокат Шифердеккер О.О. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33080437) та земельну ділянку кадастровий номер 3221487401:01:012:0073 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1729017532214), що належить ОСОБА_2 .
Свої вимог заявник обґрунтовує тим, що ним подано до Васильківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, за невиконання грошового зобов'язання - неповернення 15000.00 доларів США за розпискою, не переоформлення вищезазначеного нерухомого майна на користь Позивача, ігнорування отримання вимог Позивача про погашення заборгованості, або переоформлення права власності на нерухоме майно та припущення, що наявне майно Відповідача, може бути нею реалізоване до того, як буде прийнято рішення по даній справі, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, так як невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду або завдасть потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №234246137 та №234249533 від 26.11.2020 року у власності ОСОБА_2 знаходиться домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33080437) та земельну ділянку кадастровий номер 3221487401:01:012:0073 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1729017532214).
Заява про забезпечення позову обґрунтована, тим що вбачаються всі ознаки намагання відповідача в ухиленні від відповідальності та в подальшому в разі задоволення позову можливе невиконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, за невиконання грошового зобов'язання.
Тобто спір виник з приводу невиконання умов договору із повернення грошових коштів.
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №234246137 та №234249533 від 26.11.2020 року у власності ОСОБА_2 знаходиться домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33080437) та земельну ділянку кадастровий номер 3221487401:01:012:0073 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1729017532214).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.
Разом з тим, ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії відповідача щодо відчуження належного їй нерухомого майна, а також дійсної вартості нерухомого майна на, яке просить накласти арешт заявник, що позбавляє суд встановити співмірність заходу забезпечення позову, а також доказів спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги, оскільки як вказав позивач в позовній заяві, що вимогу з проханням сплатити заборгованість добровільно в строк 5 (п'ять) календарних днів з моменту тримання вимоги, ОСОБА_2 не отримала.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях ОСОБА_1 і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження ОСОБА_2 належного їй нерухомого майна на користь третіх осіб, не долучено доказів дійсної вартості нерухомого майна, а тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Шифердеккер О.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності- відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко