Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/603/18
20 січня 2021 року смт. Народичі
Суддя Народицького районного суду Житомирської області Діброва О.В., розглянувши подання начальника Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області майора внутрішньої служби Данюка В.І. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення,
01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин.
24 грудня 2020 року до Народицького районного суду Житомирської області надійшло подання начальника Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області майора внутрішньої служби Данюка В.І. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
ОСОБА_1 про час і місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином, однак в судове засідання він не з'явився і про причини неявки не повідомив.
Начальник Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі та подання задовольнити.
Дослідивши матеріали подання, суддя дійшов такого висновку.
Постанова Народицького районного суду Житомирської області про накладення адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт відносно ОСОБА_1 від 01 жовтня 2018 року набула законної сили 11 жовтня 2018 року й направлена 16 жовтня 2018 року до Народицького РС філії Державної установи «Центр пробації» в Житомирській області для виконання.
Відповідно до довідки КП «Народичікомунсервіс» №35 від 19 листопада 2018 року ОСОБА_1 зарахований для відбування суспільно корисних робіт. Однак, як вбачається із повідомлення директора КП «Народичікомунсервіс» від 22 листопада 2018 року, адресованого Народицькому РС філії Державної установи «Центр пробації» в Житомирській області, ОСОБА_1 не відпрацював жодної години згідно встановленого графіка та на виконання суспільно-корисних робіт не з'являється.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами особової справи №9/2018, зокрема, а.с.14-15, 18-21.
Постановами Народицького районного суду Житомирської області від 05 лютого 2019 року й 18 березня 2019 року за невиконання суспільно-корисних робіт ОСОБА_1 двічі було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-2 КпАП України, та двічі піддано адміністративним стягненням у виді адміністративного арешту строком на три доби (а.с.37, 53).
З копії медичного висновку Народицької консультативно-діагностичної поліклініки від 06 березня 2019 року вбачається (а.с. 51), що ОСОБА_1 внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу хворіє на правобічний геміпарез, а тому, утримуватись в умовах ізолятора тимчасового тримання не може.
17 лютого та 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 повторно направлявся до КП «Народичікомунсервіс» для відбуття суспільно корисних робіт, однак, на відбуття суспільно корисних робіт він не з'явився (а.с.87, 89, 96), а у поясненнях від 05 березня та 16 листопада 2020 року, наданих провідному інспектору Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, зазначив, що причиною його неявки для виконання суспільно корисних робіт є погане самопочуття, хоча до медичних закладів він і не звертався (а.с.72, 86).
Згідно частини 1 статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до частини 1 статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права. Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто, законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, статті 80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права - принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі статті 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Крім того, КСУ у пунктах 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суддя вважає за можливе до даних правовідносин застосувати аналогію закону, а саме, норми статті 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи начальника Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, суддя встановив, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання суспільно корисних робіт, однак, з'явитися для відбування накладеного судом стягнення він не може у зв'язку із станом здоров'я. Крім цього, з часу набрання законної сили постановою суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення минуло більше ніж два роки.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 неможливе, останнього слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 284, 285, 303, 304, 306, суддя,
Подання начальника Народицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області майора внутрішньої служби Данюка В.І. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, накладене за статтею 183-1 КУпАП постановою Народицького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2018 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області особою, щодо якої її винесено, її законним представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О. В. Діброва