Справа №295/11059/20
Категорія 38
2/295/644/21
20.01.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого-судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Короткий зміст позовних вимог
15.09.2020 року засобами поштового зв'язку АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому вказано, що відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 09.03.2013 року.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, на підставі якого банком відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування рахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21500,00 грн.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15.07.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 48642,50 грн, з яких: 43860,61 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4781,89 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09.03.2013 року.
ІІ. Процедура та позиції сторін
22.10.2020 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судові засіданні не з'являвся, одночасно з подачею позовної заяви надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 77).
Відповідач в судові засідання 25.11.2020 року та 20.01.2021 року не з'являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем її проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, в судові засідання не з'являлась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, актуальний на 01.03.2013 року, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms.
Клопотання позивача про огляд веб-сайту задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав докази, які підтверджують, що розміщені на веб-сайті Умови та правила надання банківських послуг, були актуальні саме на 01.03.2013 року, є невід'ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору від 09.03.2013 року і саме з ними ознайомлювалась відповідач.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
09.03.2013 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої вона погодилась, що підписана нею заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 34).
З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, умови якого відповідач не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09.03.2013 року, зі змісту якого вбачається, що станом на 15 липня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 48642,50 грн, з яких: 43860,61 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4781,89 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 86-97).
Дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору, розрахунок заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім'я ОСОБА_1 , а також із виписки за договором, який укладений з ОСОБА_1 , станом на момент підписання Анкети-заяви - 09.03.2013 року кредитний ліміт становив 300,00 грн, та у подальшому - 15.12.2017 року кредитний ліміт збільшено до 21500,00 грн (а.с. 105).
В довідці, виданій АТ КБ "ПриватБанк", зазначено, що на виконання укладеного між сторонами кредитного договору б/н ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 від 09.03.2013 року з терміном дії до 09/16; № НОМЕР_2 від 02.07.2015 року з терміном дії до 06/19; № НОМЕР_3 від 11.11.2017 року з терміном дії до 11/21. Відомості про надання відповідачу інших карток в матеріалах справи відсутні (а.с. 106).
Також, як вбачається із виписки по договору, ОСОБА_1 регулярно використовувала кредитну карту для зняття готівки, оплати товарів та послуг і користувалась кредитними коштами у межах суми кредитного ліміту, її витрати по кредитній карті не перевищували його розміру, тому наявність заборгованість за тілом кредиту у сумі 21500,00 грн підтверджена належними доказами. Збільшення кредитного ліміту до 43860,61 грн у позові не обґрунтовано та належними доказами не підтверджено.
Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом, судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення відсотків за користування кредитом позивач посилається на п. 2.1.12.7.2, 2.1.1.2.12. Умов та Правил надання банківських послуг.
Як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем, кредитний договір між сторонами складають Заява, підписана відповідачем, Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з якими відповідач була ознайомлена (а.с. 32).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09.03.2013 року, в позовній заяві посилався на Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, до позовної заяви позивач не долучив Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які підписував позичальник, та які містять умови укладеного між сторонами кредитного договору.
До позовної заяви представник позивача надав Умови та правила надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Разом з тим, наявні у матеріалах справи Тарифи банку, Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, не містять підпису ОСОБА_1 , а отже позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи Анкету-заяву, погодилася на приєднання до цих Тарифів банку, Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомилась з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розуміла саме ці умови та погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір і порядок нарахування. Тому суд не може вважати Тарифи банку, Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, які долучені до позову, складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Умови укладеного між сторонами договору (а.с. 32) взагалі не містять зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитом.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17; від 23.12.2020 року у справі № 191/2648/17.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог не підтверджено обставини правомірності нарахування відсотків за користування кредитом у сумі 4781,89 грн, не доведено, на яких умовах між банком та позичальником була досягнута згода щодо сплати відсотків за користування кредитом, а тому ці вимоги є безпідставними.
Беручи до уваги викладене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 929,08 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 09.03.2013 року по тілу кредиту в розмірі 21500,00 грн., яка утворилась станом на 15.07.2020 року, та судовий збір в сумі 929,08 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення іншої частини тіла кредиту та прострочених відсотків за користування кредитними коштами - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя О.В. Стрілецька