Справа № 274/4909/20
Провадження № 2-а/0274/85/20
Іменем України
20.01.2021 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
22.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у кому просить визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо винесення постанови № 606-ДК/026По/08/01/-19 від 05.12.2019 про накладення відносно нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП незаконними та скасувати вказану постанову.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що в грудні 2019 на території смт Мирний Бердичівського району по вул. Козацькій неподалік будівель, що йому належать, двома невідомими особами було проведено перевірку земельної ділянки, яку з їх слів він незаконно використовує і йому буде за це штраф. Він їм пояснив, що будівлі належать йому на праві приватної власності, документами щодо оформлення землі займається ПП "Глобус-777".
Даними особами не було зроблено ні геодезичних замірів, ні огляду території, ні оформлення такої перевірки.
Після даної події він звернувся до відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, де йому пояснили, що вони на перевірки не ходять і швидше за все це були інспектори державного контролю за використанням та охороною земель в м. Житомирі.
У червні 2020 за місцем реєстрації в поштовій скриньці він знайшов пошкоджений без марок відкритий конверт з викликом до державного виконавця щодо сплати штрафу за постановою № 606-ДК/026По/08/01/-19 від 05.12.2019.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження та з оскаржуваною постановою, він з нею не погоджується з наступних підстав.
Ні припису, ні акту, ні протоколу йому відповідачем не доведено до відома. Під час проведення перевірки протокол інспектором не складався, він протокол не підписував, пояснення не надавав.
Порушено процедуру притягнення його до адміністративного відповідальності, а саме: не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не було роз'яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП, не надано можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати пояснення.
Зі змістом постанови він не погоджується, фактичні адреси нежитлових приміщень не співпадають з адресою, вказаною в постанові. Земельні ділянки, вказані в постанові, не є самовільно зайнятими, а перебувають у нього в користуванні. На момент перевірки процедура отримання земельної ділянки в користування знаходилась на стадії завершення. Твердження відповідача про те, що земельна ділянка площею 0,7312 га, вільна від будівель, не зареєстрована належним чином та за відсутності рішення будь-яких органів вказує на факт самовільного зайняття та використання ним є безпідставним та не підтверджено жодними доказами. Вся територія, що знаходиться поруч з будівлями, не огороджена, без будь-яких меж, до якої має вільний доступ будь-хто та будь-коли.
Відповідачем визначено в постанові матеріальну шкоду в розмірі 31311,44 грн. та вимога про її сплату на банківські реквізити ОТГ с. Райгородок, що не входить до його компетенції. Вказане питання вирішується в судовому порядку.
Ухвалою від 28.07.2020 ОСОБА_1 поновлено пропущений строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та у справі відкрито спрощене провадження.
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у визначений судом строк подав відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає. Вказав, що дії інспектора щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є правомірними.
Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №606-ДК зобов'язано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель. Перевірку здійснено державними інспекторами Стаховим І. та Возняк Л.
В ході обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 0,81 га відноситься до земель промисловості знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер відсутній, на даній земельній ділянці розміщені нежитлові об'єкти: склад площею 0,0482 га, контора площею 0,0064 га, прохідна площею 0,0019 га, гараж площею 0,0223, площадка для складування сировини та інші матеріальні цінності. Вказані об'єкти належать позивачу на праві власності як об'єкти нерухомого майна. Однак на момент перевірки встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельними ділянками під будівлями, які використовує позивач, відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та вказує на використання даних земельних ділянок загальною площею 0,0788 га без правовстановлюючих документів та державної реєстрації. На решту земельної ділянки вільної від будівель право власності або право користування (оренди) відсутнє, що вказує на її самовільне зайняття, чим порушено вимоги ст.ст. 125,126 ЗК України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель".
04.12.2019 інспектором винесено припис, за змістом якого інспектор зобов'язує позивача усунути виявлені перевіркою порушення шляхом припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки. Оформити та зареєструвати право власності, користування (оренди) на земельну ділянку та приступати до її використання тільки після усунення порушень. Позивачем вказані порушення не були усунуті, тому 04.12.2019 року інспектором складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.53-1 КУпАП.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, всі матеріали йому було надіслано. В присутності свідків позивач відмовився від надання пояснень та від підпису в документах.
Рішенням Райгородоцької сільської ради від 16.07.2020 ОСОБА_1 затверджений проект землеустрою в оренду земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0.3554 га за адресою: АДРЕСА_1 . Отже позивачем було визнано самовільне захоплення земельної ділянки та вчинені дії для оформлення права на користування земельної ділянки тільки 16.07.2020, хоча припис було винесено 04.12.2019.
Відповідач вважає, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як посадова особа діяв в межах визначених законом повноважень, в зв'язку з чим у позові просив відмовити (а.с.79-88).
13.11.2020 надійшла відповідь позивача на відзив, де зазначив, що акт обстеження земельної ділянки від 04.12.2019 був надрукованим, де також були надруковані прізвища свідків, присутніх при обстеженні земельної ділянки, і помітка напроти його прізвища "відмовився" від підпису. Вказаний акт йому не направлявся. При виявленні порушення складається Припис на усунення порушення у 30-денний строк. Вирішувати питання про притягнення його до відповідальності інспектор повинен був після 06.01.2020. Окрім того, відповідач не надав докази отримання ним припису на усунення порушень. У протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано дату його народження, дату видачі паспорту та його місце реєстрації, що свідчить про невстановлення особи порушника. Свідками в протоколі зазначені особи, які є співробітниками Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в даному випадку вбачається конфлікт інтересів, вони є зацікавленими особами (а.с.116,117).
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача надіслав заяву про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що 17.11.2020 судове засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача, у відповідності до вимог ст. 205 КАС України, оскільки представник відповідача не прибув у судове засідання повторно та суд не відсутня потреба у заслуховуванні свідків, з огляду на те, що від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положенням ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідач не довів доказами правомірності оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідальність за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає за самовільне зайняття земельної ділянки.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель", який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 606-ДК державних інспекторів Стахова І. та Возняк Л. зобов'язано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель (а.с.53, 54).
04.12.2019 державними інспекторами Стаховим І. та Возняк Л. здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер відсутній, під час якої виявлено, що на даній земельній ділянці розміщені нежитлові об'єкти: склад площею 0,0482 га, контора площею 0,0064 га, прохідна площею 0,0019 га, гараж площею 0,0223, площадка для складування сировини та інші матеріальні цінності. Вказані об'єкти належать ОСОБА_1 на праві власності як об'єкти нерухомого майна. Однак на момент перевірки встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельними ділянками під будівлями, які використовує ОСОБА_1 , відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та вказує на використання даних земельних ділянок загальною площею 0.0788 га без правовстановлюючих документів та державної реєстрації. На решту земельної ділянки вільної від будівель право власності або право користування (оренди) відсутнє, що вказує на її самовільне зайняття, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель".
Про результати обстеження земельної ділянки 04.12.2019 складено відповідний акт (а.с.55,56) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки (а.с.58, 59). Вказані акти містять відмітки про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання актів.
На підставі даних актів державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області винесено припис про усунення порушень у строк до 06.01.2020. Також розраховано розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що складає 31311,44 грн.(а.с.68-70).
04.12.2019 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 606-ДК/026По/08/01/-19, яким встановлено порушення вимог п «б» ст.211 ЗК України, ст.ст. 125.126 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (а.с.62-64).
Протокол містить відмітки про те, що ОСОБА_1 у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовився від пояснень, підпису та отримання протоколу.
Постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Стахова І. від 05.12.2019 № 606-ДК/026По/08/01/-19 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
У постанові зазначено про обстеження земельних ділянок площами 0,81 га, яка відноситься до земель промисловості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер відсутній. Під час обстеження виявлено, що на даній земельній ділянці розміщені нежитлові об'єкти: склад площею 0,0482 га, контора площею 0,0064 га, прохідна площею 0,0019 га, гараж площею 0,0223, площадка для складування сировини та інші матеріальні цінності. Вказані об'єкти належать позивачу на праві власності як об'єкти нерухомого майна. Однак на момент перевірки встановлено, що право власності або право користування (оренди) земельними ділянками під будівлями, які використовує ОСОБА_1 , відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та вказує на використання даних земельних ділянок загальною площею 0.0788 га без правовстановлюючих документів та державної реєстрації. На решту земельної ділянки вільної від будівель право власності або право користування (оренди) відсутнє, що вказує на її самовільне зайняття, чим порушено вимоги ст.ст. 125,126 ЗК України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель".
Із змісту акту перевірки вбачається, що відсутній кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,81 га за адресою: АДРЕСА_1 , із спорудами, що належать на праві власності ОСОБА_1 . Також, відсутній кадастровий номер на решту земельної ділянки площею 0,7312 га вільної від будівель (а.с.62-64).
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
В абзаці 7 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Між тим, з долученого відповідачем плану-схеми земельної ділянки в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, неможливо однозначно ідентифікувати земельні ділянки та їх розташування.
Витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 22-27) доводиться, що ОСОБА_1 на праві власності належать будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: склад Г-1, площею 485,2 кв.м, контора А-1, площею 64,8 кв.м, прохідна В-1, площею 19 кв.м, гараж Б-1, 223, 4 кв.м.
Як свідчать матеріали справи, позивач на момент перевірки дотримання вимог законодавства України про охорону земель здійснював оформлення права на земельні ділянки в зв'язку із належністю йому об'єктів нерухомості, право власності та підстави набуття яких не оспорюються.
За змістом частини другої статті 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Крім того, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно зі ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, виходячи з положень ст. 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності або ж право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.
Саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №902/341/17.
Станом на день подання позову до суду (22.07.2020), згідно рішення Райгородоцької сільської ради від 16.07.2020, ОСОБА_1 затверджений проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,3554 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1820881203:07:000:0200 строком на 15 років; затверджений проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,2552 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1820881203:07:000:0198 строком на 15 років; затверджений проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,2279 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1820881203:07:000:0200 строком на 15 років (а.с.40-44).
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За вимогами статті 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Відповідачем у відзиві зазначено про одночасне направлення 06.12.2019 на адресу позивача всіх матеріалів справи з копією постанови від 05.12.2019, тобто уже після розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.71, 91).
Доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не надано.
Крім того, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не містять дати вчинення правопорушення.
Такі дії відповідача позбавили позивача можливості реалізувати його права, передбачені статтею 268 КУпАП.
Вказані факти свідчать про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та окремою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки під час розгляду справи не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого 53-1 КУпАП, при винесенні постанови допущено порушення прав позивача, слід визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.12.2019 із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення у відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України.
Оцінку іншим доводам сторін суд не наводить, як таким, що не впливають на висновки суду.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 420 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо винесення постанови № 606-ДК/026По/08/01/-19 від 05.12.2019 про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП - протиправними.
Постанову № 606-ДК/026По/08/01/-19 від 05.12.2019 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП скасувати, а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Довженка, 45, ЄДРПОУ: 39765513.
Суддя: І.Ю. Хуторна