Справа № 158/2733/20
Провадження № 2/0158/46/21
20 січня 2021 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування, -
Адвокат Кульчицький О.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2019 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП остання від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці.
28.04.2020 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах матері загиблої - ОСОБА_1 звернулося до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі: 15890,00 грн. - відшкодування витрат понесених на поховання; 150228 грн. - відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.
12.06.2020 року до МТСБУ направлено лист про долучення до поданої заяви товарного чеку витрат на виготовлення пам'ятника на суму 29300 грн.
16.06.2020 року ТОВ «ЮК «Відшкодування» отримала лист від МТСБУ, в якому зазначено, що МТСБУ немає правових підстав для виплати страхового відшкодування. Свою відмову МТСБУ мотивував тим, що товарний чек не підтверджує понесення позивачем витрат на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, оскільки такий не належить до розрахункових документів.
Вказує, що вищевказана відмова відповідача є безпідставною та необґрунтованою, а тому на підставі вищевикладеного, із посиланням на вимоги ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування на користь позивача - ОСОБА_1 у розмірі 45190,00 грн. та судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Судом встановлено, що 25.12.2019 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП остання від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 28.04.2020 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000860 від 26.12.2019 року - закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Матеріали відносно ОСОБА_2 виділено за ознаками вчинення адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.17-19).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.12.1974 року та копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 07.09.2000 року, позивач ОСОБА_1 є матір'ю померлої ОСОБА_4 (а.с.8, 9).
28.04.2020 року Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах матері загиблої - ОСОБА_1 звернулася до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 171028 грн. (а.с.6).
Листом № 3.1-02/17709 від 16.06.2020 року МТСБУ відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Відмова мотивована тим, що позивачем не підтверджено належними платіжними документами зазначені витрати, а товарні чеки не є належними розрахунковими документами, які можуть підтверджувати понесені витрати (а.с.20).
Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
В силу ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно п. 39.1 ст. 39 цього ж Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні товарних чеків № 473 від 25.12.2019 року, ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_5 комплект ритуальний, домовину, хрест, покривала, рушники, а також оплатила послуги на поховання на загальну суму 15890 грн. (а.с.10-11).
Відповідно до товарного чеку № 15 від 03.06.2020 року у ФОП ОСОБА_6 придбано пам'ятник за ціною 29300 грн.
Таким чином загальна сума витрат на поховання та виготовлення надгробного пам'ятника становить 45190 грн. (15890+29300=45190 грн.), яка не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
У пункті 15 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".
Аналогічного висновку щодо визнання товарного чеку розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару, дійшов Верховний Суд України у постанові від 26 лютого 2019 року по справі №820/1206/15.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є правомірним.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено понесені нею витрати на поховання та на придбання пам'ятника у загальному розмірі 45190,00 грн. належними доказами, а тому вказані витрати підлягають стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Згідно положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 2102 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст. 1166, 1187, 1201, ЦК України, ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 45190 (сорок п'ять тисяч сто дев'яносто) грн.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь держави 2102 (дві тисячі сто два) грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Представник позивача - ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_2.
Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: Русанівський бульвар, 8, м. Київ.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч