19 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2271/20 пров. № А/857/13017/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (суддя - Гудима Н.С., м. Рівне, повний текст рішення складено 08 вересня 2020 року) у справі № 460/2271/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 у березні 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просиввизнати протиправним дії відповідача щодо незарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії, періодів з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003 згідно з трудовою книжкою, та період зайняття підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012 згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після досягнення 61-річного віку та за наявності трудового стажу більше 25 років, звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Однак у березні 2020 року отримав відмову відповідача щодо призначення пенсії, у зв'язку з тим, що йому не зараховано стаж роботи за період з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003, оскільки записи трудової книжки не містять посилання на накази про прийняття на роботу. Також вважає протиправною відмову відповідача щодо зарахування до стажу, який дає право на призначення пенсії, період його зайняття підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 часу роботи з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003 та періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , необхідного для призначення пенсії за віком, час роботи з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003 і період зайняття ним підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 04.02.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно з індивідуальними відомостями про ОСОБА_1 , як про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відомості про сплату позивачем страхових внесків за період здійснення ним підприємницької діяльності, відсутні. Крім того, згідно з записами у трудовій книжці та відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить лише 16 років 6 місяців 28 днів, а отже позивач не має права на призначення пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу - 25 років.
Позивач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача,переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що листом №2440-1239/К-02/8-1700/20 від 03.03.2020 у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо права на призначення пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повідомило, що згідно з індивідуальними відомостями про позивача, як застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків за період здійснення позивачем підприємницької діяльності. Вказано, що враховуючи матеріали звернення та дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 16 років 6 місяців 28 днів. Водночас, зазначено, що до страхового стажу не можуть бути зараховані періоди роботи на Виробничо-комерційній фірмі "Макропол ЛТД" з 18.11.1991 по 25.02.1993 та у ТОВ "АРТ" з 27.03.1995 по 31.12.2003, оскільки записи про вказані періоди роботи, які містяться у поданій трудовій книжці, необхідно підтвердити відповідно до Порядку №637. Зокрема, всупереч вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, записи трудової книжки №16 (прийняття з 18.11.1991) та №20 (прийняття з 27.03.1995) не містять наказів про прийняття на роботу. Водночас, до страхового стажу для обчислення пенсії зараховується період роботи з 01.10.1999 по 31.12.1999 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Враховуючи зазначене, відповідач повідомив позивача, що з врахуванням підтвердженого страхового стажу (16 років 6 місяців 28 днів) ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії за віком у віці 65 років відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 18.11.1991 по 25.02.1993, з 27.03.1995 по 31.12.2003 та з 29.05.1992 по 29.03.2012, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, щодо страхового стажу ОСОБА_1 підлягає зарахуванню періоди роботи з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003 та період зайняття ним підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012, у зв'язку з чим Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області зобов'язане призначити ОСОБА_1 з 04.02.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з п. 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком, як це передбачено ст. 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а відтак Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не приймало рішення про зарахування чи відмову у зарахуванні періодів страхового стажу та відмову в призначенні позивачу пенсії.
Натомість відносини, які склалися між сторонами у цій справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян», згідно з якими відповідачем було надано письмову відповідь листом №2440-1239/К-02/8-1700/20 від 03.03.2020 та роз'яснено норми законодавства щодо визначення права на пенсію за віком.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідь пенсійного органу не є рішенням у розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України та не порушує права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся.
Аналогічна правова позиція у справах з подібними правовідносинами міститься у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 (справа № 636/863/17), від 12.09.2019 (справа № 158/1226/16-а).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 18.11.1991 по 25.02.1993 та з 27.03.1995 по 31.12.2003 та періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю з 29.05.1992 по 29.03.2012, зобов'язання відповідача зарахувати відповідні періоди до страхового стажу та призначити ОСОБА_1 з 04.02.2020 пенсію за віком.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову з наведених вище підстав.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №460/2271/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року