19 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5785/20 пров. № А/857/13532/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (суддя - Коморний О.І., м. Львів, повний текст судового рішення складено 28 вересня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020600031/2 від 24.04.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що поданими митному органу документами в повній мірі підтверджено митну вартість транспортного засобу, тому відсутні законні підстави для коригування митної вартості транспортного засобу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600031/2 від 24.04.2020.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не було подано митному органу документів, які підтверджують оплату транспортного засобу, а тому й не підтверджено одну із складових митної вартості - ціну, що була фактично сплачена. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020600031/2 від 24.04.2020 прийнято відповідачем обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.
Позивач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористалась, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до договору купівлі - продажу транспортного засобу №25478268 від 20.02.2020 ОСОБА_1 придбала транспортний засіб (марка VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_1 , 01.07.2016 року виготовлення, сірого кольору з об'ємом двигуна 1798 куб. см., тип двигуна - бензин, (код згідно з УКТЗЕД 8703239011) та ціна продажу автомобіля готівкою становить 4488 доларів США, вартість транспортування з HAMTRAMCK, MI 48212, USA до GDYNIA POLAND - 400 доларів США. Загальна та заявлена до розмитнення вартість автомобіля складає 4888 доларів США.
Згідно з розрахунковим документом, який виданий ТОВ «Тарас Авто Сейлз& Сервіс» (продавцем) на ім'я ОСОБА_2 від 02.02.2020 за № 25478268, позивач сплатила за вказаний вище транспортний засіб 4488,00 доларів США.
Галицькою митницею Держмитслужби складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209030/2020/13366 від 15.04.2020, в якому зазначено, що автомобіль після ДТП, зазначено перелік та характер наявних пошкоджень, зокрема в графі "наявні пошкодження, ознаки експлуатації" зазначено: "Авто після ДТП наявні пошкодження лакофарбового покриття з наявними вм'ятинами та деформаціями по кузову т/з: капот, блок радіаторів охолодження, передні ліва та права фари, передній бампер. Пошкоджений та забруднений салон, спрацьовані подушки безпеки...".
До відділу митного оформлення № 2 митного поста "Тернопіль" Галицької митниці Держмитслужби 16.04.2020 подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209220/2020/6865 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг транспортного засобу із зазначеною ціною 4888,00 доларів США.
Відповідачем 24.04.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020600031/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні № UA209220/2020/00338.
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено таке: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складової митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів, транспортних документів, коносамент. До митного оформлення додано витяг з інтернет-ресурсу autoastat.com, відповідно до якого даний КТЗ був придбаний пошкоджений, однак відповідно до актів огляду №UA209030/2020/13366 від 15.04.2020 та №UA209220/2020/006865 від 16.04.2020 даний ТЗ відновлений. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, транспортні документи, коносамент, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний так, як відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно інтернет каталогу nadaguides.com (13 000 доларів США) та витрат на доставку (700 доларів США) на рівні 13700 доларів США.».
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач підтвердила заявлену митну вартість транспортного засобу необхідними документами, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля та протиправність прийнятого відповідачем рішення №UA209000/2020600031/2 від 24.04.2020, тому таке рішення відповідача підлягає скасуванню.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з приписами ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б)повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 58 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту, яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Як вбачається з матеріалів справи, митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600031/2 від 24.04.2020 з підстав того, що до митного оформлення додано витяг з інтернет ресурсу autoastat.com, відповідно до якого даний КТЗ був придбаний пошкоджений, однак відповідно до актів огляду №UA209030/2020/13366 від 15.04.2020 та №UA209220/2020/006865 від 16.04.2020 даний ТЗ відновлений.
Зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209220/2020/00338 видно, що декларантом подавалися митному органу такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.02.2020; декларація про походження товару (Declaration of origin) МІ0002832794 від 01.10.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду UA209030/2020/13366 від 15.04.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 01.10.2019; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 16/04-2020 від 15.04.2020; внутрішній договір (контракт) доручення НОВ 864448 б/н від 10.04.2020; договір про надання послуг митного брокера б/н від 20.03.2020; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 05.08.2011; інші некласифіковані документи, витяг з сайта та довідка 15.04.2020-16 від 15.04.2020; фінансова гарантія у вигляді грошової застави від 09.04.2020, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 ; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA209220.2020.006865 від 16.04.2020 (а.с.20).
Згідно з декларацією №UA209220.2020.006865 від 16.04.2020, яка подана декларантом митному органу, ціна транспортного засобу - 4888,00 доларів США, й на підтвердження ціни також надано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 25478268 від 20.02.2020 (рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.02.2020), де вказано вартість транспортування з HAMTRAMCK, MI 48212, USA до GDYNIA POLAND - 400 доларів США, загальна та заявлена до розмитнення вартість автомобіля складає 4888 доларів США, а також відповідно до розрахункового документу виданого ТОВ «Тарас Авто Сейлз енд Сервіс» (продавцем) на ім'я ОСОБА_2 від 02.02.2020 за № 25478268, сплачено 4488,00 доларів США.
Відповідно до інформації з витягу з сайту autoastat.com з відображенням результатів аукціонних торгів на майданчику ІААІ 17.10.2019 щодо продажу автомобіля Volkswagen Passat,ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (номер лота 25478268), який надано декларантом митному органу під час митного оформлення транспортного засобу, продажна ціна вказаного транспортного засобу склала 4488 дол. США, з них 3900 дол. США - ціна за результатами торгів, 588 - аукціонний збір.
Разом з тим, у вказаному витязі з сайту autoastat.com зазначено, що автомобіль Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 має пошкоджену передню частину та двигун (Damage: Frontend, Engine damage), не на ходу (Run and Drive: No), не заводиться (Starts: Won't start), показник одометра 20341. На долучених фото видно ушкодження переднього краю автомобіля, зокрема очевидними є пошкодженим капота, правого крила, правої передньої фари, радіаторної решітки, бампера.
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, автомобіль Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ввезений на митну територію України через пункт пропуску "Краковець-Корчова”. Транспортний засіб, що перевозив оцінюваний автомобіль покинув зону митного контролю митного поста "Краковець” у напрямку "в'їзд в Україну" о 00:56 год. 15.04.2020.
До митного оформлення подано висновок №16/04-2020 експертного авто товарознавчого дослідження від 15.04.2020, здійсненого ОСОБА_3 (з метою встановлення дати виготовлення автомобіля). Експерт оглянув автомобіль Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зробив фотографії авто, які наявні у висновку. На цих фотографіях візуально спостерігається наявність обох передніх фар, капоту та правого крила без пошкоджень з іншим відтінком лакофарбового покриття, ніж у інших елементів кузова, показник одометра 20342.
16.04.2020 посадовою особою митного поста "Тернопіль” було здійснено огляд автомобіля, про що складено акт №UA209220/2Q2Q/0Q6865.
За результатами огляду до акта було внесено наступні відомості щодо наявних пошкоджень: «після відновлювального ремонту, замінено капот, праве крило, дві фари, радіатор, кришка керма, частково пошкоджений передній бампер. У ході огляду здійснено фотографування транспортного засобу. На фото видно наявність обох передніх фар, капоту та правого крила без пошкоджень і з іншим відтінком лакофарбового покриття, ніж у інших елементів кузова, подушки безпеки у кермі та переднього пасажира неушкоджені, показник одометра 20430. Зважаючи на те, що показник одометра на 89 миль більше, ніж за відомостями аукціону, автомобіль пересувався своїм ходом, хоча на момент продажу на аукціоні не міг цього робити.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що транспортний засіб Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , з аварійними ушкодженнями був проданий 17.10.2019 на аукціоні ІААІ за 4488 дол. США підприємству Taras Auto Sales&Service. У подальшому транспортний засіб був проданий ОСОБА_4 , 15.04.2020 ввезений на митну територію України та 15.04.2020 зафіксований на фото уже з явними ознаками відновлювального ремонту.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що після продажу автомобіля Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на майданчику ІААІ та до моменту його заявлення митному органу для розміщення в режим імпорту транспортний засіб був відновлений, про що свідчать замінені та відремонтовані капот, праве крило, права передня фара, подушка безпеки на кермі, радіатор.
Відповідно до частини 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначена у поданому до митного оформлення інвойсі від 20.02.2020 б/н вартість автомобіля (4488 дол. США без врахування витрат на перевезення) відповідає ціні продажу ушкодженого автомобіля, однак не відображає вартість автомобіля після заміни окремих деталей кузова та здійснення ремонту в обсягах, достатніх для того, щоб автомобіль пересувався своїм ходом. Тобто, дійсна вартість автомобіля з заміненими елементами, з огляду на інвестовані кошти, не може бути такою ж як в ушкодженого автомобіля.
Згідно з ч. 4 ст. 368 МК України у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Таким чином, у зв'язку з невідповідністю заявленої фактурної вартості автомобіля його дійсній вартості на момент заявлення до митного оформлення, та зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування - страхових документів, транспортних документів, коносаменту, та додаткових документів - копії митної декларації країни відправлення, висновку про вартісні характеристики), Галицькою митницею Держмитслужби було правомірно прийнято рішення про невизнання заявленої митної вартості та, відповідно до ч.4 ст. 368 МКУ, вартість транспортного засобу була визначена самостійно.
При цьому, колегія суддів не може взяти до уваги розрахунковий документ, виданий Taras Auto Sales & Service (продавцем), згідно з яким ОСОБА_1 сплатила 4488 дол. США, оскільки вказана сума була сплачена за автомобіль Volkswagen Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , до його відновлювального ремонту. Тому на момент заявлення вказаного автомобіля до митного оформлення його вартість, враховуючи відновлювальний ремонт, не могла становити 4488 дол. США.
Відповідно до пункту 7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Згідно з положеннями пункту 5 вказаних Методичних рекомендацій під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет.
Як вбачається з матеріалів справи, для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600031/2 від 24.04.2020 було взято інформацію з інтернет-каталогу nadaguides.com, що відповідає пункту 5 Методичних рекомендацій.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи викладене, в ході судового розгляду справи митним органом доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу за першим методом, що свідчить про наявність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля та правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600031/2 від 24.04.2020.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову з наведених вище підстав.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №380/5785/20 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року